кужіль

Значення в інших словниках

1. кужіль — ку́жі́ль іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. кужіль — див. вихор Словник синонімів Вусика
3. кужіль — -желя, ч., кужіль, -желі, ж. 1》 Прядиво або вовна, намотані на кужівку. 2》 рідко. Те саме, що кужівка, кужілка. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. кужіль — КУЖІ́ЛЬ див. ку́жіль. КУ́ЖІЛЬ, желя, ч., КУЖІ́ЛЬ, же́лі, ж. 1. Прядиво або вовна, намотані на кужілку (кужілку). Ой піду я за ворота білу кужіль прясти, Там мій милий, чорнобривий жене воли пасти (П. Словник української мови у 20 томах
5. кужіль — КУЖІ́ВКА (КУЖІ́ЛКА) (кілок, на який намотують прядиво, вовну), КУ́ЖІЛЬ (КУЖІ́ЛЬ), КУЖЕ́ЛИНА розм., КУЖЕ́ЛИЦЯ розм., КРУЖІ́ВКА діал. Буде мати бити щіткою, гребінкою і веретеном, кужівкою (Словник... Словник синонімів української мови
6. кужіль — Ку́жіль, -желя[ю], -желеві (ч. р.) і ку́жі́ль, ку́желі, -же́лі, -жі́ллю (ж. р.); -желі, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. кужіль — КУ́ЖІЛЬ, желя, ч., КУЖІ́ЛЬ, же́лі, ж. 1. Прядиво або вовна, намотані на кужівку. Ой піду я за ворота білу кужіль прясти. Там мій милий, чорнобривий жене воли пасти (Чуб. Словник української мови в 11 томах
8. кужіль — Кужіль, -ля м. и кужіль, -желі, ж. Чесанный день, приготовленный для пряденія. Кужіль м'якого льону на жердці. МВ. (О. 1862. III. 57). Дали кужелю прясти. ЗОЮР. II. 23. Ой піду я за ворота білу кужіль прясти. Чуб. V. 76. дим кужілем. Дымъ клубами. Желех. Словник української мови Грінченка