1. Словник синонімів Караванського

лиходій

р. лиховод; (ворог) враг, супостат; пор. ЗЛОЧИНЕЦЬ.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лиходій — лиході́й іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. лиходій — див. ворог; злий; чорт Словник синонімів Вусика
  3. лиходій — -я, ч. Той, хто чинить лихо, здатний чинити лихо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лиходій — ЛИХОДІ́Й, я, ч. Той, хто чинить лихо, здатний чинити лихо. [Кармелюк:] Я ж не лиходій, я ж не звір, я ж не заїдав у світі чужого віку (С. Васильченко); Суддя – сутяга, лиходій – Радий без тями Над піснями Вершити суд неправий свій (І. Словник української мови у 20 томах
  5. лиходій — ЛИХОДІ́Й (той, хто чинить лихо), ЛИХОВО́Д. Неначе сам я лиходій, Налякане ледащо, Неначе друзям дав надій І обдурив нізащо (А. Малишко); (Конон:) Геть з мого подвір'я! (Гаврило:) Це так на дядька? (Конон:) Ні, на провідцю, на лиховода, на бунтаря!.. (М. Кропивницький). Словник синонімів української мови
  6. лиходій — Лиході́й, -ді́я, -ді́єві; -ді́ї, -ді́їв Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. лиходій — ЛИХОДІ́Й, я, ч. Той, хто чинить лихо, здатний чинити лихо. [Кармелюк:] Я ж не лиходій, я ж не звір, я ж не заїдав у світі чужого віку (Вас., III, 1960, 484); — Лиходій! — дивлячись просто в очі куркулеві, промовив наймит. — Ми тебе судитимемо!... Словник української мови в 11 томах
  8. лиходій — Лиходій, -дія м. Злодѣй. Ведено з ним двох лиходіїв на смерть. Єв. Л. XXIII. 32. Словник української мови Грінченка