лиходій
ЛИХОДІ́Й, я, ч.
Той, хто чинить лихо, здатний чинити лихо.
[Кармелюк:] Я ж не лиходій, я ж не звір, я ж не заїдав у світі чужого віку (С. Васильченко);
Суддя – сутяга, лиходій – Радий без тями Над піснями Вершити суд неправий свій (І. Світличний);
Цар визнає законом забаг свій; Хто скаже Зевсу в очі: “Лиходій!”? (Ю. Лісняк, пер. з тв. В. Шекспіра);
Крім зажинок, робили ще й закрутку, щоб рука лиходія і знахаря не могла зіпсувати хліба (з наук.-попул. літ.);
Прагнення влади і слави, коли починають домінувати в психічній настанові людини, можуть із патріота зробити лиходія (з публіц. літ.);
* Образно. Зашуміли із лісу осокори: – Зростемо ми до неба скоро. Не страшні нам суховії-лиходії (Л. Забашта).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лиходій — лиході́й іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- лиходій — р. лиховод; (ворог) враг, супостат; пор. ЗЛОЧИНЕЦЬ. Словник синонімів Караванського
- лиходій — див. ворог; злий; чорт Словник синонімів Вусика
- лиходій — -я, ч. Той, хто чинить лихо, здатний чинити лихо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лиходій — ЛИХОДІ́Й (той, хто чинить лихо), ЛИХОВО́Д. Неначе сам я лиходій, Налякане ледащо, Неначе друзям дав надій І обдурив нізащо (А. Малишко); (Конон:) Геть з мого подвір'я! (Гаврило:) Це так на дядька? (Конон:) Ні, на провідцю, на лиховода, на бунтаря!.. (М. Кропивницький). Словник синонімів української мови
- лиходій — Лиході́й, -ді́я, -ді́єві; -ді́ї, -ді́їв Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- лиходій — ЛИХОДІ́Й, я, ч. Той, хто чинить лихо, здатний чинити лихо. [Кармелюк:] Я ж не лиходій, я ж не звір, я ж не заїдав у світі чужого віку (Вас., III, 1960, 484); — Лиходій! — дивлячись просто в очі куркулеві, промовив наймит. — Ми тебе судитимемо!... Словник української мови в 11 томах
- лиходій — Лиходій, -дія м. Злодѣй. Ведено з ним двох лиходіїв на смерть. Єв. Л. XXIII. 32. Словник української мови Грінченка