1. Словник синонімів Караванського

лункий

Дзвінкий, голосний, гучний, гомінкий; (оглушливий) ляский, ляскучий; (спів) розложистий, розлогий, ок. розгонистий, розкотистий.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лункий — лунки́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. лункий — див. голосний Словник синонімів Вусика
  3. лункий — -а, -е. 1》 Який голосно і чітко звучить; дзвінкий. || Здатний голосно звучати. 2》 Який добре відбиває, посилює звук, має сильний резонанс. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лункий — ЛУНКИ́Й, а́, е́. 1. Який голосно і чітко звучить; дзвінкий. А оповісник закликав лунким Голосом: До вас говориться, народи, люди та язики! (Біблія. Пер. І. Огієнка); Із долини йшли лункі звуки обірваних голосів (М. Словник української мови у 20 томах
  5. лункий — ГОЛОСНИ́Й (про голос, звук — який добре чути), ГУЧНИ́Й, ГРОМОВИ́Й підсил., ГРОМОПОДІ́БНИЙ підсил., ДЗВІНКИ́Й, ЗВУ́ЧНИЙ, ГРИМКИ́Й, ЗИ́ЧНИЙ, ХЛЬОСТКИ́Й розм. Словник синонімів української мови
  6. лункий — Лу́нки́й, -ка́, -ке́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. лункий — ЛУНКИ́Й, а́, е́. 1. Який голосно і чітко звучить; дзвінкий. Вдалині гримнув рушничний постріл.. Лункий звук перевернув щось у думках старого (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 128); // Здатний голосно звучати. Грають оркестри лункі (Тич. Словник української мови в 11 томах