лютувати

Значення в інших словниках

1. лютувати — лютува́ти 1 дієслово недоконаного виду виявляти хижацтво, кровожерність, злість лютува́ти 2 дієслово недоконаного виду паяти рідко Орфографічний словник української мови
2. лютувати — див. вирувати; сердитися Словник синонімів Вусика
3. лютувати — -ую, -уєш, недок. 1》 на кого – що і без додатка. Виявляти хижацтво, кровожерність, злість (про звіра, тварину). || Виявляти безжальну жорстокість, нещадність (про людину). || з кого, рідко над ким. Знущатися з кого-небудь. || на кого і без додатка. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. лютувати — ЛЮТУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, недок. 1. на кого – що і без дод. Виявляти хижацтво, кровожерність, злість (про звіра, тварину). Як скажений звір, що боїться води, труситься й лютує, забачивши її, .. так Чіпка кинувся, скочив угору... Словник української мови у 20 томах
5. лютувати — БУШУВА́ТИ (про стихійні явища — діяти, виявлятися дуже бурхливо, з великою руйнівною силою), БУРХА́ТИ, ВИРУВА́ТИ, НУРТУВА́ТИ, НУРТУВА́ТИСЯ, БУЯ́ТИ рідше, БІСИ́ТИСЯ підсил., БІСНУВА́ТИСЯ підсил., ЛЮТУВА́ТИ підсил., ЛЮТУВА́ТИСЯ підсил. розм. Словник синонімів української мови
6. лютувати — Лютува́ти, -ту́ю, -ту́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. лютувати — ЛЮТУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, недок. 1. на кого — що і без додатка. Виявляти хижацтво, кровожерність, злість (про звіра, тварину). Як скажений звір, що боїться води, труситься й лютує, забачивши її, .. Словник української мови в 11 томах
8. лютувати — Лютува́ти, -ту́ю, -єш гл. 1) Свирѣпствовать, злиться. Ревуть, лютують вороги. Шевч. 59. Лютує голод в Україні. Шевч. 332. Стеха дивиться, що з того буде, а сама так і лютує. Кв. II. 18. Лютував старий за те, що ляховку взяв, та вже як Бог дав їм дітей, старий їх простив. МВ. І. 73. 2) Паять. Словник української мови Грінченка