ліньки

Значення в інших словниках

1. ліньки — лі́ньки 1 множинний іменник лінощі розм. лі́ньки 2 прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
2. ліньки — див. лінощі Словник синонімів Вусика
3. ліньки — -ів, мн., розм. 1》 Те саме, що лінь 1). Ліньки напали кого, на кого — про стан млявості, сонливості у кого-небудь. 2》 у знач. присл. Те саме, що ліниво. || у знач. присудк. сл., з інфін. Не хочеться, нема бажання; лінь (див. лінь I 2)). Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ліньки — ЛІ́НЬКИ, ів, мн., розм. 1. Те саме, що лінь¹ 1. За ліньками нічого не зробив (Сл. Б. Грінченка); Втрачає на рівному місці той, кого ліньки здолали, кому важко подумати і нагнутись (із журн.). 2. у знач. присл. Те саме, що ліни́во. Словник української мови у 20 томах
5. ліньки — кому́ (ті́льки) не лінь (рідше лі́ньки), перев. зі сл. усі́, уся́кий і т. ін. Хто хоче, хто може; будь-хто, кожен. Нехай не грабують його (мужика) всі, кому не лінь (М. Стельмах); Обивателя смикав усякий, кому не лінь. Смикали.. Фразеологічний словник української мови
6. ліньки — ЛЕ́ДАРСТВО (відсутність бажання діяти, працювати), ЛІ́НОЩІ мн., ЛІНЬ, ЛЕДАРЮВА́ННЯ, ДАРМОЇ́ДСТВО зневажл., БАЙДИКУВА́ННЯ розм., ЛІ́НЬКИ мн., розм., БАГЛАЇ́ мн., розм. рідше. — Людина.. старіє на сьомому десятку літ. Словник синонімів української мови
7. ліньки — Лі́ньки, -ків, -кам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. ліньки — ЛІ́НЬКИ, ів, мн., розм. 1. Те саме, що лінь¹ 1. Не було у їх ніякої худобини, тільки собака та кривобока хатина. Бідували вони на світі більш за ліньками (Україна.., І, 1960, 293); Де в пошані трудодні, нема ліньків та гульні (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах
9. ліньки — Ліньки, -ків м. мн. = лінощі. Г. Барв. 498. За ліньками нічого не зробив. Харьк. у. Словник української мови Грінченка