1. Словник синонімів Караванського

металевий

Металічний; (голос) дзвінкий; пор. ЗАЛІЗНИЙ, СТАЛЕВИЙ.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. металевий — метале́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. металевий — [меиталевией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  3. металевий — -а, -е. 1》 Прикм. до метал. || Зробл., вигот. з металу. 2》 Власт. металу. 3》 перен. Такий, як метал, такий, як у металу. || Який нагадує звуки від удару по металу (голос, сміх і т. ін.); дзвінкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. металевий — МЕТАЛЕ́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до мета́л. Он підходять до печей платформи, З них скидають металевий брухт... (М. Шеремет); // Зробл., вигот. з металу. Ноги, немов металеві пружини, безупинно і рівно стукають в землю (М. Словник української мови у 20 томах
  5. металевий — ДЗВІНКИ́Й (про звук, голос, сміх тощо — який звучить високо, чітко і сильно), ДЗВЕНЯ́ЧИЙ, ДЗВЕНЮ́ЧИЙ, МЕТАЛЕ́ВИЙ, ГОЛОСИ́СТИЙ рідше, ТРЕМКИ́Й розм.; СРІБЛЯ́СТИЙ, СРІБЛИ́СТИЙ, СРІ́БНИЙ, КРИШТАЛЕ́ВИЙ (мелодійний, чистого звучання). Словник синонімів української мови
  6. металевий — Метале́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. металевий — МЕТАЛЕ́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до мета́л. Он підходять до печей платформи, З них скидають металевий брухт… (Шер., Дружбою.., 1954, 25); // Зробл., вигот. з металу. Ноги, немов металеві пружини, безупинно і рівно стукають в землю (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  8. металевий — Металевий, -а, -е Металлическій. Желех. Словник української мови Грінченка