мусіти
Бути зобов'язаним <�змушеним, примушеним, повинним>, мати <н. я маю йти>.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Мусіти — Мусити Неправильно-правильно
- мусіти — мушу, мусиш, недок., діал. Те саме, що мусити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мусіти — Кого смерть дусить, той хоч і нерад, а вмирати мусить. Смерти ніяк не обминути. Хто мусить, той і вола задусить. Конечність та упертість поборе найбільші перешкоди. Хто мусить, той і каменя вкусить. Значіння, що й попереднє. Приповідки або українсько-народня філософія
- мусіти — Му́сіти (рідше му́сити), му́шу, му́сиш, му́сів, -сіла і рідше му́сив, -сила Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- мусіти — Мусіти, -шу, -сиш гл. = мусити. О. Порфирій мусів навідатись до о. благочинного. Левиц. І. Мусіла свій гріх у церкві спокутувати. Левиц. І. Словник української мови Грінченка