мусіти

Кого смерть дусить, той хоч і нерад, а вмирати мусить.

Смерти ніяк не обминути.

Хто мусить, той і вола задусить.

Конечність та упертість поборе найбільші перешкоди.

Хто мусить, той і каменя вкусить.

Значіння, що й попереднє.

Як не зробиш тепер, то мусиш зробити в четвер.

Робота мусить бути зроблена.

Як не мушу, то і не рушу.

Лінивого як не присилуєш, то й не послухає.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мусіти — Бути зобов'язаним <�змушеним, примушеним, повинним>, мати <н. я маю йти>. Словник синонімів Караванського
  2. Мусіти — Мусити Неправильно-правильно
  3. мусіти — мушу, мусиш, недок., діал. Те саме, що мусити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мусіти — Му́сіти (рідше му́сити), му́шу, му́сиш, му́сів, -сіла і рідше му́сив, -сила Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. мусіти — Мусіти, -шу, -сиш гл. = мусити. О. Порфирій мусів навідатись до о. благочинного. Левиц. І. Мусіла свій гріх у церкві спокутувати. Левиц. І. Словник української мови Грінченка