муха

Велика муха прорветься з павутиння, а мала більше замотається.

Багатий відкупиться від суду, а бідний — ні.

Де мід, там і муха.

Погані люди завжди з'являються там, де можна скористати.

Добро псові муха, як буком поза вуха.

Лутше псу муха, як буком поза вуха.

Краще мати меншу шкоду, ніж більшу.

Його і муха крилом вб’є.

Про дуже слабкого чоловіка.

Мухи коня з’їли, а вовк помагав.

Коли свою вину хочуть перекласти на інших.

Як і муха кусає, то спухає.

І мале лихо приносить неприємності.

З мухи вола не зробиш.

З малого велике не зробиш.

Зробили з мухи вола.

Переборщили, так воно аж не було. Більше наговорили, як було.

Мухами годований.

Хитрий, любить дурничку.

Муха не боїться обуха.

Для малої річи не треба великого заходу.

Бджоли сідають на квіти бо люблять мід, а мухи сідають на стерво, бо люблять смрід.

Характеристичні прикмети двох відмінних мух. І люди одні люблять красу та все що є благородне, а інші люблять все те, що понижує людину.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Муха — Му́ха прізвище Орфографічний словник української мови
  2. муха — (смертоносна) цеце; мушка, зб. мушва, мушня. Словник синонімів Караванського
  3. муха — -и, ж. Загальна назва дуже поширеної комахи ряду двокрилих, що є переносником збудників заразних хвороб. Гессенська муха — двокрила комаха, небезпечний шкідник хлібних злаків. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. муха — МУ́ХА, и, ж. Загальна назва дуже поширеної комахи ряду двокрилих, що є переносником збудників заразних хвороб. На щиті, в самій середині, .. Конала муха в павутині (І. Словник української мови у 20 томах
  5. муха — му́ха: ◊ за́би́ти му́ху спати пополудні (ст)||забити шпака ◊ зігна́ти му́ху з но́са змусити бути чемним (ст) ◊ ма́ти му́хи в голові бути несповна розуму (ст)|| = мати бзіка ◊ ма́ти му́хи в носі... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. муха — И, ж. Дівчина легкої поведінки. Гуртожитська муха. Словник сучасного українського сленгу
  7. муха — (-и) ж. 1. крим. Куля. СЖЗ, 69. 2. крим.; зневажл. Молода повія невеликого зросту. СЖЗ, 69. 3. мол. Дівчина, що характеризується несталістю в симпатіях. ПСУМС, 46. 4. військ. Ручний ґранатомет. Словник жарґонної лексики української мови
  8. Муха — (Mucha) Альфонс, 1860-1939, чеський графік, маляр; гол. представник європ. сецесії; плакати, проекти вітражів, інтер'єрів, ужиткових предметів, сценографія, ілюстрації; виробив власний стиль, що відзначається досконалим рисунком і декоративністю. Універсальний словник-енциклопедія
  9. муха — бі́лі му́хи, жарт. Сніг, сніжинки. Без крил, без ніг білі мухи літають (Загадка); З лісу вийшов дід Данило — Білих мух літає рій! (А. Малишко). верті́тися (крути́тися) як (мов, ні́би і т. ін.) му́ха в окро́пі. Бути дуже зайнятим, заклопотаним. Фразеологічний словник української мови
  10. муха — МУ́ХИ мн., МУШВА́ розм., МУШНЯ́ розм., НУ́ЖА заст. Високо над головою бриніли невидимі мухи (Г. Хоткевич); У скісному промені сонця грає роєм мушва (М. Коцюбинський); Під білою стелею, над ясною невеличкою лампою, дзижчала роями зібрана мушня (О. Словник синонімів української мови
  11. муха — МУ́ХА, и, ж. Загальна назва дуже поширеної комахи ряду двокрилих, що є переносником збудників заразних хвороб. На щиті, в самій середині, ..Конала муха в павутині (Котл. Словник української мови в 11 томах
  12. муха — Муха, -хи ж. Муха. До Спасівки мухи на пана роблять, а в Спасівку на себе. Ном. № 482. Аж он дві мухи сидить. Лубен. у. крутиться як муха в окро́пі. Заваленъ хлопотами, безъ отдыха въ хлопотахъ. муха ясіньова. насѣк. = майка. Вх. Пч. І. 7. ум. мушка. Словник української мови Грінченка