муха

МУ́ХА, и, ж.

Загальна назва дуже поширеної комахи ряду двокрилих, що є переносником збудників заразних хвороб.

На щиті, в самій середині, .. Конала муха в павутині (І. Котляревський);

Розмірено цокав годинник, монотонно гула на шибці докучлива осіння муха (Л. Дмитерко);

Небезпечним поширювачем заразних хвороб є й кімнатна муха (з навч. літ.);

* У порівн. Чоловік так, як муха: сьогодні живе, а завтра вмре (Номис);

– Всі люди любили його [лікаря]. Ну так до нього липли, як мухи до меду (І. Франко).

△ (1) Вольфа́ртова му́ха – двокрила комаха світло-сірого кольору родини сірих м'ясних мух, личинка якої є облігатним паразитом, збудником захворювань людини і тварин.

Вольфартова муха відкладає свої личинки в ранки на шкірі (з навч. літ.);

(2) Ге́ссенська му́ха – двокрила комаха, небезпечний шкідник хлібних злаків.

Найбільш злісні шкідники цієї пшениці [Полтавки] – гессенська муха і шведська муха (І. Волошин);

(3) Ростко́ва му́ха – муха, личинки якої живляться насінням, що проростає, сходами рослин і т. ін.

Перевага розсадного вирощування полягає також і в тому, що рослини не пошкоджуються личинками росткової мухи, яка .. завдає овочівництву багато шкоди (з наук. літ.);

(4) Шве́дська му́ха (му́шка) – двокрила комаха родини злакових мушок, небезпечний шкідник злаків.

При ранніх строках сівби ярої пшениці та ячменю, а також при яровизації насіння набагато знижується пошкодження посівів шведською мухою (з наук. літ.);

(5) Шпа́нська му́ха (му́шка):

а) невеликий жук – шкідник листяних дерев і кущів;

б) пластир з висушеного і подрібненого цього жучка, що раніше вживався в медицині.

[Грицько:] Тут у містечку лавку маємо, а то – щетинників держимо, – щетину зносять... віск... шпанську муху (Панас Мирний).

◇ (6) Бі́лі му́хи, жарт. – сніг, сніжинки.

Без крил, без ніг білі мухи літають (загадка);

З лісу вийшов дід Данило – Білих мух літає рій! (А. Малишко);

Верті́тися (крути́тися) як (мов, ні́би і т. ін.) му́ха в окро́пі див. верті́тися;

Вли́пнути як му́ха в мед див. влипа́ти;

З'ї́сти соба́ку (во́вка, му́ху) див. з'їда́ти;

(7) І му́ха крило́м уб'є́ кого, ірон. – когось легко здолати; хтось фізично слабкий, безсилий.

Його й муха крилом вб'є (прислів'я);

Там такий, що й муха крилом уб'є, як мовиться, зовсім слабий (з газ.);

(8) Їдя́ть його́ (її́, тебе́ і т. ін.) му́хи [з комара́ми] кого, що:

а) (лайл.) уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, роздратування, досади і т. ін.

А, їдять вас мухи! (прислів'я);

А та грамота, їдять її мухи, не подається колишньому панському пастухові, хоч голову об стінку!.. (В. Бабляк);

– Без мене ви тут, хлопці, нічого не зробите, їдять його мухи з комарами (М. Зарудний);

б) (жарт.) уживається для вираження захоплення чим-небудь.

– Рахубиста товаряка [верблюд], – засміявся Кузь. – Їсть і п'є раз на місяць. Отаку б, їдять його мухи, до нас у артіль! (Григорій Тютюнник);

Мої думи заклопотаними горобцями, – за сніжинками, за летючими... Ех, їдять його мухи з комарями!.. (В. Сосюра);

Леті́ти / налеті́ти, як му́хи на мед див. леті́ти;

Ли́пнути, як (мов, ні́би і т. ін.) бджо́ли (му́хи) до ме́ду див. ли́пнути¹;

Лови́ти мух див. лови́ти;

Ма́ти му́хи (му́ху) в но́сі див. ма́ти²;

(9) Му́ха пролети́ть – чу́тно (д) див. чу́тно;

(10) Му́ха сі́ла на ніс кому – хтось у поганому настрої, сердиться, нервує.

– Ну, яка вас муха сьогодні вкусила, що ви такий неможливий? (А. Іщук);

(11) Му́хи в но́сі гра́ють у кого, жарт. – хто-небудь гордовитий, норовитий, задерикуватий і т. ін.

Сит Бассім – то хлоп не швайка! Гордий трохи, та се байка – Грають мухи в носі, бач (І. Франко);

Парасочка мені подобалась. Гарна вона, скажу вам, хоч і мухи в неї в носі грають! (В. Чемерис);

Му́хи (пта́шки, рідко му́ху, пта́шку і т. ін.) не зоби́дить (не скри́вдить, не змо́же зоби́дити і т. ін.) див. зобиджа́ти;

Му́хою (му́шкою, бджі́лкою і т. ін.) літа́ти див. літа́ти;

[На́віть] му́хи не зачепи́ти [мізи́нцем] див. зачіпа́ти;

(12) На му́ху з обу́хом, жарт. – затрата великих зусиль на що-небудь незначне, не варте уваги; ціною невиправданих зусиль, затрат; нерозумно.

Витрачати значні кошти на сумнівної користі справи – це ж на муху з обухом (з газ.);

[Ні (і)] му́шка (рідше му́ха) [ніде́] не забрини́ть див. му́шка¹;

(13) Оплести́, мов му́ху павути́ною (д) див. обсно́вувати;

(14) Під му́хою, жарт. – у нетверезому стані; напідпитку.

– Дивуюсь – з якого це часу.. з'являються на роботу під мухою? (Ю. Збанацький);

Йому сподобалося, що голова під мухою: значить, свій чоловік – негордий (Григір Тютюнник);

Можна б і ці одноманітні коробки [будинки] чимось оживити, а то вночі, як добре під мухою чоловік, то й додому не потрапить (О. Гончар);

І вчора під доброю мухою був... (Н. Кащук);

Роби́ти (роздува́ти, рідко видува́ти) / зроби́ти (розду́ти, рідко ви́дути) з му́хи слона́ (рідко вола́, бугая́) див. роби́ти;

Ро́том мух лови́ти див. лови́ти;

Скрути́тися, як му́ха на окро́пі див. скру́чуватися;

Уби́ти му́ху (чмеля́) див. убива́ти¹;

(15) Щоб (бода́й, хай би і т. ін.) тебе́ (його́, її́ і т. ін.) му́ха (ка́чка, гу́ска, ку́рка і т. ін.) вбрикну́ла (брикну́ла), жарт.:

а) (зі сл. тебе, його і т. ін) уживається для вираження перев. удаваного незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось.

Хай би тебе муха вбрикнула! (прислів'я);

– Хіба ж так смалять хвости та вуха, щоб вам назад п'яти! Щоб вас гуска вбрикнула! (Д. Мордовець);

– А щоб же тебе муха вбрикнула, що ти вигадала! – повеселішав Остап (М. Коцюбинський);

– А сучого сина перелякав уже як! Щоб тебе качка брикнула (М. Стельмах);

А мати її ще краща була, на все село, та й навкруги не було кращої дівчини... Та панич звів з ума! Ех, кумцю, кумцю, бодай вас курка вбрикнула! Давай п'ять рублєй та й бери полові, хочеш? (М. Кропивницький);

А бодай тебе миша вбрикнула! А щоб тобі курка на ногу настоптала! – шамкає баба лайку, схожу не то на молитву, не то на замовління од слабості та боліст (І. Нечуй-Левицький);

б) (зі сл. мене) уживається для вираження чийого-небудь запевнення в чомусь або клятви.

– А щоб мене та гуска вбрикнула, то я не буду пороти вишиття! – заклялася бабця (Ю. Винничук);

(16) [Яка́сь] му́ха вкуси́ла кого, ірон. – що-небудь спричинило комусь поганий настрій, хтось дивно себе поводить, розсердився, нервує і т. ін.; сердитий.

[Бабуся (входить):] Буря, а не чоловік. Це вже, мабуть, якась муха вкусила (І. Микитенко);

Почав [Павлик] свої теревені? Чи він забув, до кого прийшов, чи його знов якась муха вкусила (В. Кучер);

– Чи ви чули таке? Ще мене й муха вкусила. Сам щоденно тягає дитину в море, морить голодом, виснажує, а мене ще й муха вкусила (Ю. Збанацький);

Яка́ му́ха вкуси́ла?

[Лизя:] Диви, який сердитий! – Яка це муха тебе вкусила? (І. Кулик);

– Ну, яка вас муха сьогодні вкусила, що ви такий неможливий? (А. Іщук);

Яка це вас муха вкусила? – посварився Товкач. – Прошу уваги. Ша! (О. Бердник);

(17) Як (мов, на́че і т. ін.) му́ха (рідше му́хи) в окро́пі, жарт.:

а) хтось постійно зайнятий роботою, перебуває весь час у турботах; проворний, швидкий і т. ін.

Від ранку до ночі як муха в окропі (з усн. мови);

б) (зі сл. прово́рний, швидки́й і т. ін.) уживається для підсилення зазначених слів; дуже, надто, надзвичайно (проворний, швидкий і т. ін).

Добрі родичі за нею [жінкою] – усі на мене. А я проворний, як муха в окропі: хоч не вискочу, та кручусь (Марко Вовчок);

в) (з дієсл. на позначення руху.) проворно, швидко, невтомно.

Дочка Лавися – чепуруха.. Вертілась, як в окропі муха, В верцадло очі все п'яла (І. Котляревський);

Як муха в окропі, бувало, вертишся цілий день (Панас Мирний);

Невістка вешталась, наче муха в окропі, скрізь встигала (І. Нечуй-Левицький);

// неспокійно, нервово і т. ін.

На великому шляху панство заметушилося, як мухи в окропі (С. Чорнобривець);

(18) Як (мов, немо́в і т. ін.) му́ха (му́хи) в спа́сівку, з сл. злий, кусливий і т. ін. – хтось дуже злий, сердитий, кусливий, в'їдливий і т. ін.

– Мені аби була [дівчина] робоча та проворна та щоб була трохи куслива, як мухи в спасівку, – сказав Карпо (І. Нечуй-Левицький);

(19) Як (мов, ні́би і т. ін.) му́ха в смета́ні, зі сл. ди́бати, іти і под., ірон. – повільно, незграбно і т. ін.

– Я швидко, ваше преосвященство, – відповів отець Зосим. – Диба, як муха в сметані, – сердито буркнув Глек (О. Ільченко);

(20) Як (мов, ні́би і т. ін.) му́ха до ме́ду, зі сл. припа́сти, прили́пнути і под. – без почуття міри; жадібно.

Припав до води, як муха до меду (прислів'я);

(21) Як (мов, ні́би і т. ін.) му́ха крило́м зачепи́ла, зі сл. ударити, стукнути і т. ін., жарт. – ледь відчутно.

Ударив як муха крилом зачепила (прислів'я);

(22) Як (мов, ні́би і т. ін.) му́ха (му́хи, рідше ґе́дзі) у Спа́сівку <�Як (мов, ні́би і т. ін.) спа́сівська (спасівча́на) му́ха>, жарт.:

а) хтось злий, сердитий, уїдливий і т. ін.

Мов спасівська муха, усім очі виїдає (прислів'я);

б) (зі сл. злий, сердитий, кусливий і т. ін.) уживається для підсилення зазначених слів; дуже, надто, надзвичайно.

На тому місці, де щойно стояла ота мордяка, зла, як муха у Спасівку, вже нічогісінько не стояло, а тільки валявся велетенський ремінь (Є. Гуцало);

– То ти, бачу, не біла голубка? Ти .. ще й куслива, як мухи в Спасівку. А я вважав на тебе, як на голубку (І. Нечуй-Левицький);

в) (зі сл. діймати, дратувати, дзижчати і т. ін.) набридливо, невідступно, уїдливо і т. ін.

Ох, ці настирливі думки діймають, як мухи в Спасівку, і нічим не відженеш їх (М. Старицький);

І сьогодні з голови Терентія майже цілий день не виходила циганська скрипка. Вона дратувала його, мов спасівчана муха, вона ж і грала йому, наче на весілля (М. Стельмах);

Старий фортеп'ян [старе фортепіано] швидко зрадив Олесі: через рік нитки порозмотувались, молоточки поодскакували, струни почали рватись і дзижчали як ґедзі в Спасівку (І. Нечуй-Левицький);

(23) Як (мов, ні́би і т. ін.) соба́ці му́ха, фам. – дуже мало, недостатньо (перев. про їжу).

Це йому як собаці муха (з усн. мови);

(24) Як (мов, ні́би і т. ін.) со́нна му́ха, ірон. – млявий, інертний, байдужий і т. ін.

На дворі лазять, мов сонні мухи, ченці (М. Коцюбинський);

(25) Як му́сі в меду́ кому, жарт. – дуже добре комусь.

От їй, голубочці, як мусі в меду! (Г. Квітка-Основ'яненко);

(26) Як му́ха в окро́пі (д) див. верті́тися;

(27) Як му́хи:

а) (зі сл. ги́нути, ме́рти і т. ін.) у великій кількості; багато.

І справді, хлопи гинули, як мухи (З. Тулуб);

Мре малеча, як мухи (Леся Українка);

// безневинно, ні за що, швидко і т. ін.

– Тікайте на піч, бо вигинете, як мухи! – гукнув на дітвору Іван Побиваний (І. Чендей);

б) (зі сл. лі́зти.) настирливо, набридливо, безперервно і т. ін.

[Бабуся:] А про сватів уже – що й казати? Лізли, як мухи, до нашої хати! (Я. Щоголів);

Як му́ху (мух) роздави́ти (задави́ти) див. розда́влювати;

Як соба́ці (сірко́ві, сірку́) му́ху з'ї́сти див. з'їда́ти.