1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

муха

му́ха:

◊ за́би́ти му́ху спати пополудні (ст)||забити шпака

◊ зігна́ти му́ху з но́са змусити бути чемним (ст)

◊ ма́ти му́хи в голові бути несповна розуму (ст)|| = мати бзіка

◊ ма́ти му́хи в носі 1. бути примхливим, неврівноваженим, вередливим (ср, ст): Скажу коротко, що жіноцтво – це народ страшно химерний і має свої мухи в носі. От, хоч би, для прикладу, моя наречена, панна Дарця: пропадає дівчина за романтикою! (Керницький)||мати свою муху

2. бути в поганому настрої, нервувати, сердитися (м, ср, ст)

3. бути хитрим; хитрувати (ст)

◊ ма́ти свою му́ху = ма́ти му́хи в носі 1 (ср)

◊ му́ха на ніс сі́ла про сердиту, невдоволену людину (м, ср, ст)

◊ му́ха не боїться обу́ха для малої речі не потрібно великого заходу (Франко)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Муха — Му́ха прізвище Орфографічний словник української мови
  2. муха — (смертоносна) цеце; мушка, зб. мушва, мушня. Словник синонімів Караванського
  3. муха — -и, ж. Загальна назва дуже поширеної комахи ряду двокрилих, що є переносником збудників заразних хвороб. Гессенська муха — двокрила комаха, небезпечний шкідник хлібних злаків. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. муха — МУ́ХА, и, ж. Загальна назва дуже поширеної комахи ряду двокрилих, що є переносником збудників заразних хвороб. На щиті, в самій середині, .. Конала муха в павутині (І. Словник української мови у 20 томах
  5. муха — Велика муха прорветься з павутиння, а мала більше замотається. Багатий відкупиться від суду, а бідний — ні. Де мід, там і муха. Погані люди завжди з'являються там, де можна скористати. Добро псові муха, як буком поза вуха. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. муха — И, ж. Дівчина легкої поведінки. Гуртожитська муха. Словник сучасного українського сленгу
  7. муха — (-и) ж. 1. крим. Куля. СЖЗ, 69. 2. крим.; зневажл. Молода повія невеликого зросту. СЖЗ, 69. 3. мол. Дівчина, що характеризується несталістю в симпатіях. ПСУМС, 46. 4. військ. Ручний ґранатомет. Словник жарґонної лексики української мови
  8. Муха — (Mucha) Альфонс, 1860-1939, чеський графік, маляр; гол. представник європ. сецесії; плакати, проекти вітражів, інтер'єрів, ужиткових предметів, сценографія, ілюстрації; виробив власний стиль, що відзначається досконалим рисунком і декоративністю. Універсальний словник-енциклопедія
  9. муха — бі́лі му́хи, жарт. Сніг, сніжинки. Без крил, без ніг білі мухи літають (Загадка); З лісу вийшов дід Данило — Білих мух літає рій! (А. Малишко). верті́тися (крути́тися) як (мов, ні́би і т. ін.) му́ха в окро́пі. Бути дуже зайнятим, заклопотаним. Фразеологічний словник української мови
  10. муха — МУ́ХИ мн., МУШВА́ розм., МУШНЯ́ розм., НУ́ЖА заст. Високо над головою бриніли невидимі мухи (Г. Хоткевич); У скісному промені сонця грає роєм мушва (М. Коцюбинський); Під білою стелею, над ясною невеличкою лампою, дзижчала роями зібрана мушня (О. Словник синонімів української мови
  11. муха — МУ́ХА, и, ж. Загальна назва дуже поширеної комахи ряду двокрилих, що є переносником збудників заразних хвороб. На щиті, в самій середині, ..Конала муха в павутині (Котл. Словник української мови в 11 томах
  12. муха — Муха, -хи ж. Муха. До Спасівки мухи на пана роблять, а в Спасівку на себе. Ном. № 482. Аж он дві мухи сидить. Лубен. у. крутиться як муха в окро́пі. Заваленъ хлопотами, безъ отдыха въ хлопотахъ. муха ясіньова. насѣк. = майка. Вх. Пч. І. 7. ум. мушка. Словник української мови Грінченка