муха

МУ́ХА, и, ж. Загальна назва дуже поширеної комахи ряду двокрилих, що є переносником збудників заразних хвороб.

На щиті, в самій середині, ..Конала муха в павутині (Котл., 1, 1952, 212);

Розмірено цокав годинник, монотонно гула на шибці докучлива осіння муха (Дмит., Розлука, 1957, 244);

Небезпечним поширювачем заразних хвороб є й кімнатна муха (Зоол., 1957, 57);

*У порівн. Чоловік так, як муха: сьогодні живе, а завтра вмре (Номис, 1864, Х° 8261);

— Всі люди любили його (лікаря]. Ну так до нього липли, як мухи до меду (Фр., IV, 1950, 195).

∆ Ге́ссенська му́ха див. ге́ссенський;

Шве́дська му́ха див. шве́дський;

Шпа́нська му́ха див. шпа́нський.

∆ Бі́лі му́хи — сніг, сніжинки.

Розгулявся вітровій, З лісу вийшов дід Данило — Білих мух літає рій (Мал., Серце.., 1959, 153);

[Бу́ти] під му́хою — бути в нетверезому стані;

З’ї́сти му́худив. зїда́ти.

У всіх тих штуках [брехати, жартувати, божитися, клясти, підлизуватися] Гершко Гольдкремер здавна, як то кажуть, з’їв муху (Фр., VIII, 1952, 355);

З му́хи роби́ти (зроби́ти) слона́ — дуже перебільшувати щось, надавати якійсь дрібниці надто великого значення.

[Граф:] Я не дивуюся нічому, бо вспів переконатись, що люди часто з мухи слона роблять (К.-Карий, II, 1960, 16);

Поступово буря в ньому трохи вщухла, і він остаточно вирішив, що Ріта зробила з мухи слона (Збан., Переджнив’я, 1955, 278);

Їдя́ть його́ (її, їх) му́хи, лайл. — уживається як вираз незадоволення, осудження.

Вже третій тиждень вперто тупає він щовечора валянками до лікнепу.., непевно проказує за Любою Шатровою "са-ло", "ра-ло", а та грамота, їдять її мухи, не подається колишньому панському пастухові, хоч голову об стінку!.. (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 114);

— Максиме, як же ти. двері навішуєш?! Без мене ви тут, хлопці, нічого не зробите, їдять його мухи з комарами (Зар., На.. світі, 1967, 240);

Крути́тися (верті́тися і т. ін.) як (на́че, мов і т. ін.) му́ха в окро́пі див. крути́тися і верті́тися;

Мов (як і т. ін.) со́нна му́ха див. со́нний;

Чу́тно було́, як му́ха літа́ла — було дуже тихо.

Народ, що досі переговорювався, зразу замер-затих, чутно було, як муха літала (Мирний, III, 1954, 272);

[Яка́] му́ха вкуси́ла кого; Му́ха сі́ла на ніс кому — хтось у поганому настрої, сердиться, нервує.

— Ну, яка вас муха сьогодні вкусила, що ви такий неможливий? (Іщук, Вербівчани, 1961, 158);

Як соба́ці (Сірко́ві, Сірку́) му́ху з’ї́сти — дуже швидко, легко (зробити, учинити щось).

На божому світі усього досхочу — не бракує теж і молодців-брехунів, що збрехати їм за превеликі ласощі, а забожитися — як Сірку муху з’їсти (Вовчок, VI, 1956, 260).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Муха — Му́ха прізвище Орфографічний словник української мови
  2. муха — (смертоносна) цеце; мушка, зб. мушва, мушня. Словник синонімів Караванського
  3. муха — -и, ж. Загальна назва дуже поширеної комахи ряду двокрилих, що є переносником збудників заразних хвороб. Гессенська муха — двокрила комаха, небезпечний шкідник хлібних злаків. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. муха — МУ́ХА, и, ж. Загальна назва дуже поширеної комахи ряду двокрилих, що є переносником збудників заразних хвороб. На щиті, в самій середині, .. Конала муха в павутині (І. Словник української мови у 20 томах
  5. муха — му́ха: ◊ за́би́ти му́ху спати пополудні (ст)||забити шпака ◊ зігна́ти му́ху з но́са змусити бути чемним (ст) ◊ ма́ти му́хи в голові бути несповна розуму (ст)|| = мати бзіка ◊ ма́ти му́хи в носі... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. муха — Велика муха прорветься з павутиння, а мала більше замотається. Багатий відкупиться від суду, а бідний — ні. Де мід, там і муха. Погані люди завжди з'являються там, де можна скористати. Добро псові муха, як буком поза вуха. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. муха — И, ж. Дівчина легкої поведінки. Гуртожитська муха. Словник сучасного українського сленгу
  8. муха — (-и) ж. 1. крим. Куля. СЖЗ, 69. 2. крим.; зневажл. Молода повія невеликого зросту. СЖЗ, 69. 3. мол. Дівчина, що характеризується несталістю в симпатіях. ПСУМС, 46. 4. військ. Ручний ґранатомет. Словник жарґонної лексики української мови
  9. Муха — (Mucha) Альфонс, 1860-1939, чеський графік, маляр; гол. представник європ. сецесії; плакати, проекти вітражів, інтер'єрів, ужиткових предметів, сценографія, ілюстрації; виробив власний стиль, що відзначається досконалим рисунком і декоративністю. Універсальний словник-енциклопедія
  10. муха — бі́лі му́хи, жарт. Сніг, сніжинки. Без крил, без ніг білі мухи літають (Загадка); З лісу вийшов дід Данило — Білих мух літає рій! (А. Малишко). верті́тися (крути́тися) як (мов, ні́би і т. ін.) му́ха в окро́пі. Бути дуже зайнятим, заклопотаним. Фразеологічний словник української мови
  11. муха — МУ́ХИ мн., МУШВА́ розм., МУШНЯ́ розм., НУ́ЖА заст. Високо над головою бриніли невидимі мухи (Г. Хоткевич); У скісному промені сонця грає роєм мушва (М. Коцюбинський); Під білою стелею, над ясною невеличкою лампою, дзижчала роями зібрана мушня (О. Словник синонімів української мови
  12. муха — Муха, -хи ж. Муха. До Спасівки мухи на пана роблять, а в Спасівку на себе. Ном. № 482. Аж он дві мухи сидить. Лубен. у. крутиться як муха в окро́пі. Заваленъ хлопотами, безъ отдыха въ хлопотахъ. муха ясіньова. насѣк. = майка. Вх. Пч. І. 7. ум. мушка. Словник української мови Грінченка