надлітати

Значення в інших словниках

1. надлітати — надліта́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
2. надлітати — -аю, -аєш, недок., надлетіти, -лечу, -летиш, док., розм. Летючи, прибувати куди-небудь, з'являтися десь. || Швидко підбігати, підходити або під'їжджати до кого-, чого-небудь. || Поширюючись, доноситися до кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. надлітати — НАДЛІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАДЛЕТІ́ТИ, лечу́, лети́ш, док., розм. Летючи, прибувати куди-небудь, з'являтися десь. Дід, плетучи кошик, наче духом вгадає, що рій надлітає, і йде його накривати... Словник української мови у 20 томах
4. надлітати — ДОНО́СИТИСЯ (про звуки, запахи та ін. — ставати чутним, відчутним), ДОЛІТА́ТИ, ДОХО́ДИТИ, ДОЛИНА́ТИ, ДОСЯГА́ТИ, ПРИНО́СИТИСЯ розм., ПРИЛІТА́ТИ розм., ПРИБИВА́ТИСЯ розм., ДОБІГА́ТИ розм., НАДЛІТА́ТИ розм.; ПРОНИКА́ТИ, ПРОБИВА́ТИСЯ, ПРОДИРА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
5. надлітати — Надліта́ти, -та́ю, -та́єш; надлеті́ти, -лечу́, -лети́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. надлітати — НАДЛІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАДЛЕТІ́ТИ, лечу́, лети́ш, док., розм. Летючи, прибувати куди-небудь, з’являтися десь. Дід, плетучи кошик, наче духом вгадає, що рій надлітає, і йде його накривати… (Вовчок, І, 1956, 340)... Словник української мови в 11 томах
7. надлітати — Надліта́ти, -та́ю, -єш сов. в. надлеті́ти, -лечу́, -ти́ш, гл. Подлетать, подлетѣть, прилетать, прилетѣть. Надлетіли гуси з броду, сколотили з піском воду. Чуб. V. 138. Словник української мови Грінченка