1. Словник синонімів Караванського

надокучливий

ДОКУЧЛИВИЙ, р навратливий; (спогад) невідступний, настирливий, налазливий.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надокучливий — надоку́чливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. надокучливий — див. докучливий; нав'язливий; небажаний Словник синонімів Вусика
  3. надокучливий — -а, -е. Який надокучає, набридає своїми діями, вчинками і т. ін. || Який не залишає в спокої; невідступний, настирливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. надокучливий — НАДОКУ́ЧЛИВИЙ, а, е. Який надокучає, набридає кому-небудь своїми діями, проханнями, вчинками і т. ін. або одноманітністю. Накрапав той надокучливий дрібненький дощик, який у нас на Україні звуть мрякою (В. Словник української мови у 20 томах
  5. надокучливий — НАБРИ́ДЛИВИЙ (який набридає своєю одноманітністю, частою повторюваністю, тривалістю тощо), ДОКУ́ЧЛИВИЙ, НАДОКУ́ЧЛИВИЙ, ОБРИ́ДЛИВИЙ, НАСТИ́РЛИВИЙ, НАСТИ́РНИЙ, НАДОЇ́ДЛИВИЙ розм. Словник синонімів української мови
  6. надокучливий — НАДОКУ́ЧЛИВИЙ, а, е. Який надокучає, набридає своїми діями, вчинками і т. ін. Накрапав той надокучливий дрібненький дощик, який у нас на Україні звуть мрякою (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 157); Терезка сиділа біля сина... Словник української мови в 11 томах