небагато

пр., див. МАЛО; (опоряджений) нерозкішно, (убраний) непишно.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. небагато — небага́то 1 числівник кількісний небага́то 2 прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. небагато — див. мало Словник синонімів Вусика
  3. небагато — 1》 присл. Мало, не дуже багато. || у знач. присудк. сл. 2》 Присл. до небагатий 2). 3》 числ. неозначено-кількісний небагато, небагатьох, мн. Точно не визначена невелика кількість чого-небудь. || у знач. ім. небагато, небагатьох, мн. Точно не визначена невелика кількість людей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. небагато — НЕБАГА́ТО. 1. присл. Мало, не дуже багато. Я так мало, небагато Благав у бога (Т. Шевченко); Небагато пройшли вони селом, як почули позад себе кінський тупіт (М. Словник української мови у 20 томах
  5. небагато — МА́ЛО (у невеликій кількості; у невизначеній мірі тощо), НЕБАГА́ТО, НЕБАГА́ЦЬКО розм., НЕ ГУРТ розм., НЕ ГУК діал. — Ех, дурна ти, дівко, мало каші їла (В. Винниченко); Дім стояв під вітром та під іскрами й згорів дочиста. Словник синонімів української мови
  6. небагато — НЕБАГА́ТО. 1. присл. Мало, не дуже багато. Я так мало, небагато Благав у бога (Шевч., II, 1953, 218); Небагато пройшли вони селом, як почули позад себе кінський тупіт (Стельмах, І, 1962, 459); До початку учбового року часу лишилось небагато (Рад. Укр. Словник української мови в 11 томах
  7. небагато — Небагато нар. Немного, мало. Словник української мови Грінченка