невстигаючий
(учень) відсталий, слабенький, далеко не перший, не з першої десятки.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- невстигаючий — невстига́ючий прикметник Орфографічний словник української мови
- невстигаючий — -а, -е. Який погано вчиться, відстає від інших. || у знач. ім. невстигаючий, -чого, ч.; невстигаюча, -чої, ж. Той (та), що погано вчиться. Великий тлумачний словник сучасної мови
- невстигаючий — НЕВСТИГА́ЮЧИЙ, а, е. Який погано вчиться, відстає від інших. Учити учнів без двійок, без відставання – значить виховувати їх, бо саме з числа невстигаючих школярів суспільство спершу одержує так званих важковиховуваних підлітків... Словник української мови у 20 томах
- невстигаючий — НЕВСТИГА́ЮЧИЙ, а, е. Який погано вчиться, відстає від інших. Якщо в групі чи підгрупі є невстигаючі учні, то для навчання їх застосовують індивідуальну форму, додаткові інструктажі тощо (Методи викл. фрез. спр., 1958, 213); // у знач. ім. Словник української мови в 11 томах