недобачати
Погано бачити, сліпувати; (чого) не помічати, не зауважувати; док. НЕДОБАЧИТИ, недогледіти, не розгледіти, не роздивитися, не додивитися.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- недобачати — недобача́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- недобачати — -аю, -аєш, недок., недобачити, -ачу, -ачиш, док. 1》 тільки недок., неперех. Мати поганий зір, погано бачити. 2》 перех. Не помічати кого-, що-небудь через неуважність, зайнятість, небажання і т. ін. || тільки док. Не роздивитися до кінця, не розгледіти повністю. Великий тлумачний словник сучасної мови
- недобачати — НЕДОБАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НЕДОБА́ЧИТИ, а́чу, а́чиш, док. 1. тільки недок. Мати поганий зір, погано бачити. – Ти вже й справді став старий та ще й недобачаєш (І. Словник української мови у 20 томах
- недобачати — НЕДОГЛЯ́НУТИ (наглядаючи, спостерігаючи за ким-, чим-небудь, допустити недогляд, зробити помилку через неуважність, недосвідченість і т. ін. Словник синонімів української мови
- недобачати — Недобача́ти, -ча́ю, -ча́єш (погано бачити). Недобача́ю тро́хи, але не доба́чаю у цьо́му по́милки Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- недобачати — НЕДОБАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НЕДОБА́ЧИТИ, а́чу, а́чиш, док. 1. тільки недок., неперех. Мати поганий зір, погано бачити. — Ти вже й справді став старий та ще й недобачаєш (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- недобачати — Недобача́ти, -ча́ю, -єш гл. Плохо видѣть, имѣть слабое зрѣніе; не замѣчать. Словник української мови Грінченка