неохайний

Значення в інших словниках

1. неохайний — (про зовнішній вигляд людини, порядок у домівці) неакуратний, (без смаку одягнутий) недбалий, (як-небудь) нечепурний. Словник синонімів Полюги
2. неохайний — неоха́йний прикметник Орфографічний словник української мови
3. неохайний — Баброш, байдебура, дріпа, дріпанка (ж.); забайдебура, забовтанка (ж.), забовтюха (т.с.), забрьоха, задрипа, задрипанець, задріпа, задріпанець, закозяний (кози в носі), зальопа, зальопанка, зальопка, замазура, замазуха, замазушка, замазюра, замурза... Словник синонімів Вусика
4. неохайний — -а, -е. Який не дотримується чистоти, порядку або має неакуратний, брудний вигляд. || у знач. ім. неохайні, -них, мн. Люди, що не дотримуються чистоти, порядку. || Наспіх, недбало зроблений, виконаний. Неохайна робота. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. неохайний — НЕОХА́ЙНИЙ, а, е. 1. Який не дотримується чистоти, порядку або має неакуратний, брудний вигляд. З натури нечепурна, неохайна, Олександра зовсім опустила руки (М. Коцюбинський); Завжди [Саня] неохайний, невмитий, з чорними, як вугляний пил, руками (О. Словник української мови у 20 томах
6. неохайний — НЕОХА́ЙНИЙ (про людину — який не дотримується чистоти, порядку в одязі, приміщенні тощо; про одяг, приміщення і т. ін. — який не підтримується в чистоті, в порядку), НЕЧЕПУРНИ́Й, НЕЧУПА́РНИЙ розм. Словник синонімів української мови
7. неохайний — Неоха́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. неохайний — НЕОХА́ЙНИЙ, а, е. Який не дотримується чистоти, порядку або має неакуратний, брудний вигляд. З натури нечепурна, неохайна, Олександра зовсім опустила руки (Коцюб., І, 1955, 26); Завжди [Саня] неохайний, невмитий, з чорними, як вугляний пил, руками (Коп. Словник української мови в 11 томах
9. неохайний — Неохайний, -а, -е Неопрятный. Словник української мови Грінченка