неохайний

НЕОХА́ЙНИЙ (про людину — який не дотримується чистоти, порядку в одязі, приміщенні тощо; про одяг, приміщення і т. ін. — який не підтримується в чистоті, в порядку), НЕЧЕПУРНИ́Й, НЕЧУПА́РНИЙ розм.; НЕАКУРА́ТНИЙ (про людину та її зовнішній вигляд, одяг); НЕДБА́ЛИЙ (про зовнішній вигляд, одяг). Княгиня Ольга побачила бідність Константинополя, гидоту й бруд, які звичайно заводяться у пихатого, але неохайного господаря (С. Скляренко); Черниш спалахнув: — Товаришу сержант! ..Чому у вас такий розхристаний, неохайний вигляд? (О. Гончар); Похилилась (хата) набік, як стара баба, комиш з криші (даху) висить аж до вікон, наче очіпок у старої та нечепурної баби (Дніпрова Чайка); Обстава кімнати стара і нечепурна (С. Васильченко); До неї підходить.. якась нечупарна молодиця в старезному широкому пальті, запнута брудною хусткою, взута в чоботи (А. Хижняк); Дома вона мерзла в обідраній нечупарній хаті (Б. Грінченко); Коли він проводив її додому.., високий, з невиразними рисами обличчя, в полотняному, трохи недбалому одязі, Олена зовсім освоїлася з ним (Ірина Вільде).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

неохайний — (про зовнішній вигляд людини, порядок у домівці) неакуратний, (без смаку одягнутий) недбалий, (як-небудь) нечепурний. Словник синонімів Полюги
неохайний — неоха́йний прикметник Орфографічний словник української мови
неохайний — Неакуратний, нечупарний, нечепурний, нечепуристий, ф. задрипистий, р. зателепуватий, некукібний. Словник синонімів Караванського
неохайний — Баброш, байдебура, дріпа, дріпанка (ж.); забайдебура, забовтанка (ж.), забовтюха (т.с.), забрьоха, задрипа, задрипанець, задріпа, задріпанець, закозяний (кози в носі), зальопа, зальопанка, зальопка, замазура, замазуха, замазушка, замазюра, замурза... Словник синонімів Вусика
неохайний — -а, -е. Який не дотримується чистоти, порядку або має неакуратний, брудний вигляд. || у знач. ім. неохайні, -них, мн. Люди, що не дотримуються чистоти, порядку. || Наспіх, недбало зроблений, виконаний. Неохайна робота. Великий тлумачний словник сучасної мови
неохайний — НЕОХА́ЙНИЙ, а, е. 1. Який не дотримується чистоти, порядку або має неакуратний, брудний вигляд. З натури нечепурна, неохайна, Олександра зовсім опустила руки (М. Коцюбинський); Завжди [Саня] неохайний, невмитий, з чорними, як вугляний пил, руками (О. Словник української мови у 20 томах
неохайний — Неоха́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
неохайний — НЕОХА́ЙНИЙ, а, е. Який не дотримується чистоти, порядку або має неакуратний, брудний вигляд. З натури нечепурна, неохайна, Олександра зовсім опустила руки (Коцюб., І, 1955, 26); Завжди [Саня] неохайний, невмитий, з чорними, як вугляний пил, руками (Коп. Словник української мови в 11 томах
неохайний — Неохайний, -а, -е Неопрятный. Словник української мови Грінченка