неофіційний
НЕВИ́МУШЕНИЙ (позбавлений напруженості, скованості, натягнутості), БЕЗПОСЕРЕ́ДНІЙ, ВІ́ЛЬНИЙ, ПРИРО́ДНИЙ, НЕСИ́ЛУВАНИЙ, ПРО́СТИ́Й, НЕПРИМУ́ШЕНИЙ рідше, НЕЗМУ́ШЕНИЙ рідше. Він одразу ж завів розмову з колгоспниками, невимушену, пересипану жартами (О. Сизоненко); Картини Венеціанова, прості й безпосередні, дихали поезією рідної природи (О. Іваненко); Вільне поводження; Вільний тон розмови; З города пісня, гам, співи — і все це.. заходило у серце якоюсь веселою природною піснею (Панас Мирний); Розмова тих штукарів завсігди була жвава, весела, несилувана (І. Нечуй-Левицький). — Пор. неофіці́йний, 1. приро́дний, фамілья́рний.
НЕОФІЦІ́ЙНИЙ (про особу, бесіду, нараду, пораду і т. ін. — який не має офіційного значення), ПРИВА́ТНИЙ, КУЛУА́РНИЙ (про розмову, чутки, домовленість і т. ін.). Неофіційні дані; — Не знаю, чому ви мені не вірите: адже ж, самі ви сказали, розмова наша — приватна, і я не маю причин підманювати вас (А. Кримський); Кулуарні розмови; Кулуарна зустріч. — Пор. неви́мушений.
Значення в інших словниках
- неофіційний — неофіці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
- неофіційний — [неиоф'іц’ійнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- неофіційний — -а, -е. Який не має офіційного значення; позбавлений офіційності. || Не визначений, не закріплений офіційно. Великий тлумачний словник сучасної мови
- неофіційний — НЕОФІЦІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Який не має формального схвалення або дозволу від державної установи чи службової особи. Народний депутат виголосив досить гучну заяву, яка, проте, жодного офіційного статусу не мала... Словник української мови у 20 томах
- неофіційний — НЕОФІЦІ́ЙНИЙ, а, е. Який не має офіційного значення; позбавлений офіційності. Повертаючись від Ляща, в якого відбулася неофіційна нарада будівельників електростанції, Сагайдак на Косогорах зустрів Химку Цвіркуниху (Добр., Тече річка.. Словник української мови в 11 томах