неофіційний

НЕОФІЦІ́ЙНИЙ, а, е. Який не має офіційного значення; позбавлений офіційності.

Повертаючись від Ляща, в якого відбулася неофіційна нарада будівельників електростанції, Сагайдак на Косогорах зустрів Химку Цвіркуниху (Добр., Тече річка.., 1961, 264);

Така [на командному пункті] служба, що не часто лунав тут сміх, не часто почуєш привітний неофіційний голос. Безконечні цифри, закодовані команди, рапорти — їх тільки й чуєш (Гончар, Тронка, 1963, 294);

// Не визначений, не закріплений офіційно.

Хазяїн трамбака — неофіційний помічник Професора (Ю. Янов., II, 1958, 141).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неофіційний — неофіці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. неофіційний — [неиоф'іц’ійнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. неофіційний — -а, -е. Який не має офіційного значення; позбавлений офіційності. || Не визначений, не закріплений офіційно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. неофіційний — НЕОФІЦІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Який не має формального схвалення або дозволу від державної установи чи службової особи. Народний депутат виголосив досить гучну заяву, яка, проте, жодного офіційного статусу не мала... Словник української мови у 20 томах
  5. неофіційний — НЕВИ́МУШЕНИЙ (позбавлений напруженості, скованості, натягнутості), БЕЗПОСЕРЕ́ДНІЙ, ВІ́ЛЬНИЙ, ПРИРО́ДНИЙ, НЕСИ́ЛУВАНИЙ, ПРО́СТИ́Й, НЕПРИМУ́ШЕНИЙ рідше, НЕЗМУ́ШЕНИЙ рідше. Він одразу ж завів розмову з колгоспниками, невимушену, пересипану жартами (О. Словник синонімів української мови