обвикати

Значення в інших словниках

1. обвикати — обвика́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. обвикати — -аю, -аєш, недок., обвикнути і обвикти, -кну, -кнеш, док. 1》 до кого – чого і без додатка. Призвичаюватися до незнайомого місця, середовища і т. ін.; оббуватися, освоюватися. || Позбуватися почуття остраху, боязні; переставати боятися. 2》 перев. з інфін. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обвикати — ОБВИКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБВИ́КНУТИ, ОБВИ́КТИ, кну, кнеш, док., розм. 1. Звикати до незнайомого місця, середовища і т. ін.; оббуватися, освоюватися. – А важко, дядьку, у москалях? – спитав Назар Булат. .. – Попервах важкувато, а потім обвикнеш (П. Словник української мови у 20 томах
4. обвикати — ЗВИ́КНУТИ до кого-чого і з інфін. (повністю пристосуватися до кого-, чого-небудь, вважати щось звичайним, звичним), ЗВИ́КТИ, ЗВИ́КНУТИСЯ з ким, рідше до кого-чого, ЗВИ́КТИСЯ з ким-чим, рідше до кого-чого, ПРИЗВИЧА́ЇТИСЯ до кого-чого і без додатка... Словник синонімів української мови
5. обвикати — ОБВИКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБВИ́КНУТИ і ОБВИ́КТИ, кну, кнеш, док. 1. до кого — чого і без додатка. Призвичаюватися до незнайомого місця, середовища і т. ін.; оббуватися, освоюватися. Словник української мови в 11 томах