1. Словник синонімів Караванського

обводити

Вести округ; (гравця, у футболі) обмотувати, оминати; (коси) обв'язувати, б. з. об'язувати; (тином) ОТОЧУВАТИ; (рукою) окреслювати; (візерунком) оздоблювати; (- шахраїв) ошукувати, обдурювати, о. обводити круг пальця.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обводити — обво́дити дієслово недоконаного виду обводи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обводити — I обвод`ити-воджу, -водиш, док., перех. Водячи кого-небудь, побувати з ним у багатьох місцях. II обв`одити-джу, -диш, недок., обвести, -веду, -ведеш, док. 1》 перех. Ведучи кого-небудь, обходити з ним навколо чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обводити — ОБВОДИ́ТИ, воджу́, во́диш, док., кого. Водячи кого-небудь, побувати з ним у багатьох місцях. Поки обводила його, поки обходила увесь садок, то й сонце сіло (Панас Мирний). ОБВО́ДИТИ, джу, диш, недок., ОБВЕСТИ́, веду́, веде́ш, док. Словник української мови у 20 томах
  4. обводити — обвести́ / обво́дити за ніс кого. Перехитрити, обманути когось. Не міг просто повірити, що отой гонивітер .. здатен перехитрити, обвести за ніс вимуштруваного гестапівського вовкулаку (І. Головченко і О. Мусієнко); — Нащо гарячкувати?... Фразеологічний словник української мови
  5. обводити — ОБГОРО́ДЖУВАТИ (ОГОРО́ДЖУВАТИ) (споруджувати, ставити огорожу навколо чого-небудь), ОБНО́СИТИ, ОБВО́ДИТИ, ОТО́ЧУВАТИ, ОБСТАВЛЯ́ТИ, ОТОЧА́ТИ рідше, ОБКИДА́ТИ рідше, ОБЦАРКО́ВУВАТИ діал., ОБДАВА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  6. обводити — Обво́дити, -во́джу, -во́диш, -во́дять; обво́дь, обво́дьте; див. обвести́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. обводити — ОБВО́ДИТИ, джу, диш, недок., ОБВЕСТИ́, веду́, веде́ш, док. 1. перех. Ведучи кого-небудь, обходити з ним навколо чогось. Як одчитували молитви, то і вона мов гасла, так що як прийшлося обводити круг стільця, так вона вже і не змогла сама по собі йти (Кв. Словник української мови в 11 томах
  8. обводити — Обво́дити, -джу, -диш сов. в. обвести, -веду́, -де́ш, гл. Обводить, обвести. Обвів його круг хати. Словник української мови Грінченка