обкладинка

Значення в інших словниках

1. обкладинка — (покриття книжки, зошита) (м'яка) обгортка, (тверда) оправа, палітурка. Словник синонімів Полюги
2. обкладинка — обкла́динка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
3. обкладинка — [обкладиенка] -нкие, д. і м. -н'ц'і, р. мн. -нок Орфоепічний словник української мови
4. обкладинка — -и, ж. 1》 Покриття книжки або зошита з паперу, вощанки (див. вощанка I 1)) і т. ін. || Паперова обгортка книги, зошита. 2》 Невелика шкіряна, дерматинова, картонна і т. ін. папка, в яку вкладається документ. Обкладинка для паспорта. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. обкладинка — ОБКЛА́ДИНКА, и, ж. 1. Покриття книжки або зошита з паперу, клейонки і т. ін. Обкладинка нехай буде з такого паперу, як та, що на нашому виданні Гейне (Леся Українка); Саклатвала подав мені маленький журнальчик у барвистій обкладинці (М. Словник української мови у 20 томах
6. обкладинка — ОБКЛА́ДИНКА (покриття книжки, зошита з паперу, клейонки і т. ін.), ПАЛІТУ́РКА, ОПРА́ВА (перев. з твердого матеріалу), ОБГО́РТКА рідше, ПАЛІТУ́РА рідше, ПАЛЯТУ́РКА заст., ШАБАТУ́РКА діал. Його книжка була вже зверстана і обкладинка подана художником (В. Словник синонімів української мови
7. обкладинка — ОБКЛА́ДИНКА, и, ж. 1. Покриття книжки або зошита з паперу, клейонки і т. ін. Обкладинка нехай буде з такого паперу, як та, що на нашому виданні Гейне (Л. Укр., V, 1956, 79); Саклатвала подав мені маленький журнальчик у барвистій обкладинці (Трубл., Глиб. Словник української мови в 11 томах