обкладати
(цеглою) обличковувати; (лайкою) обкидати; (хмарами) оповивати, огортати; (податком) оподатковувати; (митом) накладати що; (кулаками) бити.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обкладати — обклада́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- обкладати — -аю, -аєш, недок., обкласти і рідко обікласти, обкладу, обкладеш, док., перех. 1》 чим. Класти щось кругом, по всій поверхні кого-, чого-небудь. || Покривати чимось усю поверхню чого-небудь; обличковувати. || Те саме, що обгортати 1). || безос., перев. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обкладати — ОБКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБКЛА́СТИ і рідко ОБІКЛА́СТИ, обкладу́, обкладе́ш, док. 1. кого, що, чим. Класти щось кругом, по всій поверхні кого-, чого-небудь. Вітер лютує, .. Словник української мови у 20 томах
- обкладати — БИ́ТИ кого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь), ПОБИВА́ТИ розм. рідше, МІ́РЯТИ кого, перев. чим, розм., ПИСА́ТИ перев. у що, по чому, розм., ПО́ШТУВАТИ кого, перев. чим, розм., ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ) кого, перев. чим, розм., ЧАСТУВА́ТИ кого, перев. Словник синонімів української мови
- обкладати — ОБКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБКЛА́СТИ і рідко ОБІКЛА́СТИ, обкладу́, обкладе́ш, док., перех. 1. чим. Класти щось кругом, по всій поверхні кого-, чого-небудь. Вітер лютує, .. і, як не топи в хаті, як не обкладай її гноєм, не нагрієш (Григ., Вибр. Словник української мови в 11 томах
- обкладати — Обклада́ти, -да́ю, -єш сов. в. обкласти, -кладу́, -де́ш, гл. Обкладывать, обложить. Словник української мови Грінченка