обмовник

Пліткар, плетун, с. НАКЛЕПНИК.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обмовник — обмо́вник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. обмовник — див. брехливий Словник синонімів Вусика
  3. обмовник — -а, ч. Той, хто обмовляє кого-небудь; наклепник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обмовник — ОБМО́ВНИК, а, ч. Той, хто обмовляє кого-небудь; наклепник. Марко гостро напустився на обмовника..: — Не заводь поговорів на дівчину, кажу тобі! (Горд. Дівчина.., 1954, 187). Словник української мови в 11 томах
  5. обмовник — ОБМО́ВНИК, а, ч. Той, хто обмовляє кого-небудь; наклепник. Марко гостро напустився на обмовника..: – Не заводь поговорів на дівчину, кажу тобі! (К. Гордієнко). Словник української мови у 20 томах
  6. обмовник — ГАНЬБИ́ТЕЛЬ (той, хто обмовляє кого-небудь), ОБМО́ВНИК, ОГУ́ДНИК, ОБСУ́ДА розм. Марко гостро напустився на обмовника..: — Не заводь поговорів на дівчину, кажу тобі (К. Гордієнко); — Ти, обсудо якась! — кричала Варвара. — Розповідай ліпше по селі за себе.. Словник синонімів української мови