обмовник
Пліткар, плетун, с. НАКЛЕПНИК.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обмовник — обмо́вник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- обмовник — див. брехливий Словник синонімів Вусика
- обмовник — -а, ч. Той, хто обмовляє кого-небудь; наклепник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обмовник — ОБМО́ВНИК, а, ч. Той, хто обмовляє кого-небудь; наклепник. Марко гостро напустився на обмовника..: — Не заводь поговорів на дівчину, кажу тобі! (Горд. Дівчина.., 1954, 187). Словник української мови в 11 томах
- обмовник — ОБМО́ВНИК, а, ч. Той, хто обмовляє кого-небудь; наклепник. Марко гостро напустився на обмовника..: – Не заводь поговорів на дівчину, кажу тобі! (К. Гордієнко). Словник української мови у 20 томах
- обмовник — ГАНЬБИ́ТЕЛЬ (той, хто обмовляє кого-небудь), ОБМО́ВНИК, ОГУ́ДНИК, ОБСУ́ДА розм. Марко гостро напустився на обмовника..: — Не заводь поговорів на дівчину, кажу тобі (К. Гордієнко); — Ти, обсудо якась! — кричала Варвара. — Розповідай ліпше по селі за себе.. Словник синонімів української мови