обручка

Значення в інших словниках

1. обручка — обру́чка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири обру́чки Орфографічний словник української мови
2. обручка — -и, ж. 1》 Кільце з металу, рідше з дерева, з кістки і т. ін., що його носять на пальці як символ шлюбу або як прикрасу; перстень, каблучка. 2》 рідко. Те саме, що браслет. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обручка — ОБРУ́ЧКА, и, ж. 1. Кільце з металу, рідше з дерева, з кістки і т. ін., яке носять на пальці як символ шлюбу або як прикрасу; перстень, каблучка. — Микола, Микола, дай мені обручку, А на тобі срібний перстень на білу ручку (Чуб. Словник української мови в 11 томах
4. обручка — ОБРУ́ЧКА, и, ж. 1. Кільце з металу, рідше з дерева, з кістки і т. ін., яке носять на пальці як символ шлюбу або як прикрасу; перстень, каблучка. – Микола, Микола, дай мені обручку, А на тобі срібний перстень на білу ручку (П. Словник української мови у 20 томах
5. обручка — БРАСЛЕ́Т (прикраса на зап'ясті руки), БРАСЛЕ́ТКА розм. рідше, ЗАП'Я́СТЯ рідше, ОБРУ́ЧКА рідко, НАРУ́ЧЧЯ заст., БРАНЗОЛЕ́ТА діал., БРАНЗОЛЕ́ТКА діал. Євфросина надіває перед дзеркалом сережки й браслет (І. Словник синонімів української мови
6. обручка — Обру́чка, -чки, -чці; -ру́чки́, -ру́чо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. обручка — Обру́чка, -ки ж. 1) Кольцо. Грин. І. 109. Дівчино-рибчино, куплю, серце, обручку, подай, подай крізь кватирочку ручку. Мет. 7. 2) Браслетъ. Сквир. у. Словник української мови Грінченка