1. Словник синонімів Караванського

обідній

Обідішній; (сон) післяобідній; (- спеку) полуденний.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обідній — обі́дній прикметник Орфографічний словник української мови
  2. обідній — [оуб’ід(')н'ій] м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. обідній — -я, -є. Прикм. до обід. || Признач. для обіду, споживання їжі. || Який має місце, відбувається після обіду (у 1 знач.). Обідня перерва — проміжок часу в середині дня, протягом якого процівники, співробітники установи обідають. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обідній — ОБІ́ДНІЙ, я, є. Прикм. до обі́д. Приходжу додому, їм нашвидку 1 обідню порцію – невеликий шматок м'яса (М. Коцюбинський); // Характерний для часу обіду. Андрій прокинувся пізно. Крізь відчинене вікно землянки знадвору вже віяла обідня спека (О. Словник української мови у 20 томах
  5. обідній — Обі́дній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. обідній — ОБІ́ДНІЙ, я, є. Прикм. до обі́д. Приходжу додому, їм нашвидку 1 обідню порцію — невеликий шматок м’яса (Коцюб., III, 1956, 147); Андрій прокинувся пізно. Крізь відчинене вікно землянки знадвору вже віяла обідня спека (Гур. Словник української мови в 11 томах
  7. обідній — Обідній, -я, -є Обѣдній. Та збудила мене мати в обідню годину. Мет. 20. Словник української мови Грінченка