обідній
ОБІ́ДНІЙ, я, є.
Прикм. до обі́д.
Приходжу додому, їм нашвидку 1 обідню порцію – невеликий шматок м'яса (М. Коцюбинський);
// Характерний для часу обіду.
Андрій прокинувся пізно. Крізь відчинене вікно землянки знадвору вже віяла обідня спека (О. Гуреїв);
Сіли [Панас і Митро] на коні охляп та й поїхали. Було це в снідання, а так в обідню пору вже й вернулися обидва (А. Головко);
// Признач. для обіду, споживання їжі.
Розмова ця сталася в цеху під час обідньої перерви (Іван Ле);
Вечорами до мами приходило кілька тьоть, і вони сідали довкола обіднього столу (Ю. Смолич);
Минав ранок – наступав у німців обідній час – можна було й собі на часину зітхнути вільніше (Ю. Збанацький);
// Який має місце, відбувається безпосередньо після обіду (у 1 знач.); післяобідній.
Коли раз пані пробудилася по обідньому сні, щось мовби шепнуло їй, щоби вона пішла подивитись, що роблять діти (Н. Кобринська).
Значення в інших словниках
- обідній — обі́дній прикметник Орфографічний словник української мови
- обідній — Обідішній; (сон) післяобідній; (- спеку) полуденний. Словник синонімів Караванського
- обідній — [оуб’ід(')н'ій] м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- обідній — -я, -є. Прикм. до обід. || Признач. для обіду, споживання їжі. || Який має місце, відбувається після обіду (у 1 знач.). Обідня перерва — проміжок часу в середині дня, протягом якого процівники, співробітники установи обідають. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обідній — Обі́дній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- обідній — ОБІ́ДНІЙ, я, є. Прикм. до обі́д. Приходжу додому, їм нашвидку 1 обідню порцію — невеликий шматок м’яса (Коцюб., III, 1956, 147); Андрій прокинувся пізно. Крізь відчинене вікно землянки знадвору вже віяла обідня спека (Гур. Словник української мови в 11 томах
- обідній — Обідній, -я, -є Обѣдній. Та збудила мене мати в обідню годину. Мет. 20. Словник української мови Грінченка