1. Словник української мови у 20 томах

обіднілий

ОБІДНІ́ЛИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до обідні́ти;

// у знач. прикм.

Чому в стількох людей кохання так схоже на перелітну птицю: майне крилом над твоєю весною .. та й зникне [кохання] за тими обріями, де хмари бредуть, мов старці, та й залишить для обіднілої душі життєву необхідність чи життєвий тягар... (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обіднілий — обідні́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обіднілий — див. бідний Словник синонімів Вусика
  3. обіднілий — [об'ід(')н’ілией] м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
  4. обіднілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до обідніти. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. обіднілий — ОБІДНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до обідні́ти. Словник української мови в 11 томах