оселятися
Селитися, осаджуватися, поселятися, осідати, зн. окублюватися; (- комах) гніздитися; (в серці, про надію) закорінюватися, з'являтися; оселюватися; док.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оселятися — оселя́тися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- оселятися — див. селитися Словник синонімів Вусика
- оселятися — -яюся, -яєшся, рідко оселюватися, -ююся, -юєшся, недок., оселитися, оселюся, оселишся, док. 1》 Обирати собі де-небудь постійне місце проживання; поселятися, осідати. || Залишатися на деякий час жити де-небудь, у кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оселятися — ОСЕЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, рідко ОСЕ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОСЕЛИ́ТИСЯ, оселю́ся, осе́лишся, док. 1. Обирати собі де-небудь постійне місце проживання; поселятися, осідати. Словник української мови у 20 томах
- оселятися — ОСЕЛЯ́ТИСЯ (з'являтися, виникати — про почуття, настрій і т. ін.), ПОСЕЛЯ́ТИСЯ, СЕЛИ́ТИСЯ, ГНІЗДИ́ТИСЯ, ОКУ́БЛЮВАТИСЯ розм., ОСЕ́ЛЮВАТИСЯ рідше. — Док.: осели́тися, посели́тися, оку́блитися. Діти цвіріньчать коло нього (М. Коцюбинського), як горобці. Словник синонімів української мови
- оселятися — ОСЕЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, рідко ОСЕ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОСЕЛИ́ТИСЯ, оселю́ся, осе́лишся, док. 1. Обирати собі де-небудь постійне місце проживання; поселятися, осідати. З найдавніших часів люди оселялись по берегах рік (Фіз. геогр. Словник української мови в 11 томах