1. Словник української мови у 20 томах

оселятися

ОСЕЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, рідко ОСЕ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОСЕЛИ́ТИСЯ, оселю́ся, осе́лишся, док.

1. Обирати собі де-небудь постійне місце проживання; поселятися, осідати.

– Воробця нема, то яке ж я маю право боронити кому іншому оселюватися в його хаті? (І. Франко);

Мати з Настусею оселились на прожиття в Парижі (І. Нечуй-Левицький);

З найдавніших часів люди оселялись по берегах рік (з навч. літ.);

// Залишатися на деякий час жити де-небудь, у кого-небудь.

– Оселяйтеся в мене, матроси (В. Кучер);

Оселився я у Горького, який нізащо не хотів мене пускати до готелю (М. Коцюбинський).

2. Розміщуватися, гніздитися де-небудь.

Злакова попелиця відкрито оселюється на листках злаків .. Листки жовкнуть і всихають (з наук. літ.);

Оселюючись в крилі [літака], гриби живляться алюмінієм і тим самим ослаблюють конструкцію літака (з наук. літ.).

3. перен. З'являтися, виникати (про почуття, настрій і т. ін.).

Остання надія розтанула, важке передчуття владно оселилося в грудях (Ю. Збанацький);

Вона помітно схудла, стала вразливішою. В ясних оченятах оселилася постійна задума (М. Олійник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оселятися — оселя́тися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. оселятися — Селитися, осаджуватися, поселятися, осідати, зн. окублюватися; (- комах) гніздитися; (в серці, про надію) закорінюватися, з'являтися; оселюватися; док. Словник синонімів Караванського
  3. оселятися — див. селитися Словник синонімів Вусика
  4. оселятися — -яюся, -яєшся, рідко оселюватися, -ююся, -юєшся, недок., оселитися, оселюся, оселишся, док. 1》 Обирати собі де-небудь постійне місце проживання; поселятися, осідати. || Залишатися на деякий час жити де-небудь, у кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. оселятися — ОСЕЛЯ́ТИСЯ (з'являтися, виникати — про почуття, настрій і т. ін.), ПОСЕЛЯ́ТИСЯ, СЕЛИ́ТИСЯ, ГНІЗДИ́ТИСЯ, ОКУ́БЛЮВАТИСЯ розм., ОСЕ́ЛЮВАТИСЯ рідше. — Док.: осели́тися, посели́тися, оку́блитися. Діти цвіріньчать коло нього (М. Коцюбинського), як горобці. Словник синонімів української мови
  6. оселятися — ОСЕЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, рідко ОСЕ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОСЕЛИ́ТИСЯ, оселю́ся, осе́лишся, док. 1. Обирати собі де-небудь постійне місце проживання; поселятися, осідати. З найдавніших часів люди оселялись по берегах рік (Фіз. геогр. Словник української мови в 11 томах