1. Словник синонімів Караванського

осілий

Який осів; (люд) некочовий, немандрівний.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осілий — осі́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. осілий — [оус’ілией] м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
  3. осілий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до осісти 1), 2), 4), 8). 2》 у знач. прикм.Який постійно живе на одному місці. || Пов'язаний з постійним проживанням на одному місці. Осіле життя. 3》 у знач. прикм. Який протягом року живе в тій самій місцевості (про птахів, тварин). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. осілий — ОСІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до осі́сти 1, 2, 4, 8. Запах осілої на телефонних апаратах пилюги та шереги виструнчених .. співробітників повернули Преображенського до дійсності (Іван Ле); Самою серединою [села] плив невеликий потік... Словник української мови у 20 томах
  5. осілий — Осі́лий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. осілий — ОСІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до осі́сти 1, 2, 4, 8. Запах осілої на телефонних апаратах пилюги та шереги виструнчених.. співробітників повернули Преображенського до дійсності (Ле, Міжгір’я, 1953, 269)... Словник української мови в 11 томах
  7. осілий — Осілий, -а, -е 1) Осѣдлый. 2) О растеніи: склонившійся. Вх. Лем. 445. Словник української мови Грінченка