пам'ятник
Монумент, ок. фігура, (у формі стовпа) обеліск, колона, (комплекс пам'ятників) меморіял, (на могилі) НАГРОБОК, ПІРАМІДА; б. з. пам'ятнИк.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пам'ятник — Пам'ятни́к: — альбом, спогади [IV] — спогади [46-1,46-2] Словник з творів Івана Франка
- пам'ятник — па́м'ятник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- пам'ятник — -а, ч. 1》 кому, чому, розм. чий. Скульптурна споруда в пам'ять чи на честь кого-, чого-небудь. 2》 Споруда (звичайно кам'яна) на могилі в пам'ять померлого; надгробок. 3》 діал. Мемуари. 4》 перен. Велика справа, що має історичне значення, створена людиною або групою людей. Пам'ятник культури. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пам'ятник — ПА́М'ЯТНИК, а, ч. 1. кому, чому, розм. чий. Архітектурна або скульптурна споруда в пам'ять чи на честь кого-, чого-небудь. Вони повернули на гору до пам'ятника князя Володимира, де ввечері гуляло дуже багато людей (І. Словник української мови у 20 томах
- пам'ятник — пам'ятни́к 1. церк. поминальна книга (ст): Треба дати на Сорокауст до церкви наш пам'ятник, най правиться (Авторка)||пом'яник 2. книжечка, у яку приятелі вписують свої побажання (ст): Па́м'ятник – то омана світу, бо найкращий пам'ятни́к – у серці чоловіка (із записів у пам'ятнику́) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- пам'ятник — (-а) ч.; муз.; жарт. Застаріла апаратура, яку неможливо продати. Цеацура. Словник жарґонної лексики української мови
- пам'ятник — Художній твір (переважно скульптурний або архітектурно-скульптурний), встановлений на знак шани до особи або для увічнення видатної події, найчастіше у вигляді статуї, скульптурної групи, обеліска, будівлі. Універсальний словник-енциклопедія
- пам'ятник — ПА́М'ЯТНИК (архітектурна чи скульптурна споруда в пам'ять або на честь визначної особи, події); МОНУМЕ́НТ (велична споруда); МЕМОРІА́Л (поховальна або тріумфальна споруда); КОЛО́НА, СТОВП (який формою нагадує стовбур); ОБЕЛІ́СК (чотиригранний). Словник синонімів української мови
- пам'ятник — Скульптурний твір або архітектурна будівля, споруджена на честь видатної особи або події (порівн. монумент). В античному мистецтві мав місце: пам'ятник коммеморативний (лат. — нагадую) встановлений на честь героя або царя, що прославив рідне місто. Архітектура і монументальне мистецтво
- пам'ятник — Пам'ятник, -ка м. Памятникъ. Левиц. Пов. 134. Словник української мови Грінченка