плоть

Значення в інших словниках

1. плоть — плоть іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. плоть — -і, ж. Тіло людини або інших живих істот (на противагу психіці, духовному началу). || Людське тіло як носій, джерело чуттєвості. || перен., книжн. Конкретний матеріальний зміст чого-небудь. Крайня плоть — складка шкіри на кінці чоловічого статевого органа або клітора. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. плоть — Тіло Словник чужослів Павло Штепа
4. плоть — ПЛОТЬ, і, ж. Тіло людини або інших живих істот (на противагу психіці, духовному началу). Тут кость і плоть і жир шкварчали (І. Котляревський); Вони [релігія й ідеалізм] розглядали її [людину] як істоту... Словник української мови у 20 томах
5. плоть — вхо́дити / ввійти́ в плоть і (в) кров, книжн. 1. кого, чого. Ставати невід’ємною складовою частиною, основною особливістю, рисою чи властивістю кого-, чого-небудь. Фразеологічний словник української мови
6. плоть — ТІ́ЛО (організм людини або тварини в цілому), ТІЛЕСА́ мн., заст., ПРАХ книжн., заст.; ПЛОТЬ (на противагу психіці, духовному началу). Дощ застав мене в цім малиняку і зросив мене до голого тіла (М. Грушевський); Так, чистий суфіє! я п'ю. Словник синонімів української мови
7. плоть — ПЛОТЬ, і, ж. Тіло людини або інших живих істот (на противагу психіці, духовному началу). Тут кость і плоть і жир шкварчали (Котл., І, 1952, 272); Вони [релігія й ідеалізм] розглядали її [людину] як істоту... Словник української мови в 11 томах
8. плоть — Плоть, -ти ж. = плит. Шух. І. 183. Словник української мови Грінченка