плюгавець

Значення в інших словниках

1. плюгавець — плюга́вець іменник чоловічого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
2. плюгавець — див. гидкий Словник синонімів Вусика
3. плюгавець — -вця, ч., зневажл. Плюгава, огидна людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. плюгавець — Плюга́вець, -вця, -вцеві; -га́вці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. плюгавець — ПЛЮГА́ВЕЦЬ, вця, ч., зневажл. Плюгава, огидна людина. – Пакосник ти паскудний! Плюгавець! Загладиш ти в нас сьогодні увесь сором, що наробив товариству! (П. Куліш); – Ні, – думала вона про Сірка, – це не якесь абищо; плюгавець не принесе отакого букета (І. Сенченко). Словник української мови у 20 томах
6. плюгавець — НЕГІ́ДНИК (безчесна, підла людина), МЕРЗО́ТНИК, ПОГА́НЕЦЬ підсил. розм., ПАРАЗИ́Т підсил. розм.; ПІДЛО́ТНИК, ЛИЧИ́НА, ГАДЮ́КА, ГАД, ГА́ДИНА, ЗМІЯ́, ЗМІЙ, ЗМІЮ́КА підсил. (лайл. і зневажл. — про злу, підступну людину); КА́ПОСНИК розм. Словник синонімів української мови
7. плюгавець — ПЛЮГА́ВЕЦЬ, вця, ч., зневажл. Плюгава, огидна людина. — Пакосник ти паскудний! Плюгавець! Загладиш ти в нас сьогодні увесь сором, що наробив товариству! (П. Куліш, Вибр., 1969, 134); — Ні, — думала вона про Сірка, — це не якесь абищо; плюгавець не принесе отакого букета (Сенч., Опов., 1959, 172). Словник української мови в 11 томах
8. плюгавець — Плюгавець, -вця м. Гадкій, дрянной, презрѣнный человѣкъ. Пакосник ти паскудний! плюгавець! К. ЧР. 245. Словник української мови Грінченка