повен
(ківш) наповнений, (ущерть) заповнений, (радости) сповнений, (пахощів) насичений чим; (- зерно) не порожній, буйний; (цвіт) пишний; (комплекс) увесь; (- ім'я) не скорочений; (звіт) вичерпний, докладний; (збіг) цілковитий, абсолютний; (- свободу) необмежений; (- перемогу) остаточний; (- швидкість) максимальний, найвищий; (- косу) грубий, округлий; (- людину) НАТОПТАНИЙ, тілистий, товстий, гладкий; повненький, повнявий,
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повен — по́вен прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- повен — див. повний Словник синонімів Вусика
- повен — див. повний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повен — По́вен, по́вна, по́вне = по́вний Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- повен — ПО́ВЕН див. по́вний. Словник української мови у 20 томах
- повен — на весь (по́вен, по́вний) зріст. 1. зі сл. ста́ти, підвести́ся і т. ін. Випроставшись, не згинаючись. Піхота, що лежала по берегах, підвелася на весь зріст, оповита хмарами диму (О. Гончар); Іди, синку. Не гнися. На повен зріст іди (А. Крижанівський). Фразеологічний словник української мови
- повен — ПО́ВНИЙ (ПО́ВЕН) (наповнений чим-небудь до верху, до країв; в якому є дуже багато когось, чогось), ЦІ́ЛИЙ, ПЕРЕПО́ВНЕНИЙ підсил., ПОВНІ́СІНЬКИЙ підсил. розм., НАБИ́ТИЙ (БИТКО́М НАБИ́ТИЙ) підсил. розм. Нащо в криницю воду лити, коли вона й так повна!... Словник синонімів української мови
- повен — ПО́ВЕН див. по́вний. Словник української мови в 11 томах
- повен — Повен, -вна, -не = повний. Нарвала грушок повен хвартушок. Чуб. V. 412. Словник української мови Грінченка