пожертва

Дар, даток, пожертвування, п! ЖЕРТВА; (себе) самопожертва, самопосвята.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пожертва — поже́ртва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. пожертва — див. дар Словник синонімів Вусика
  3. пожертва — -и, ж. Те саме, що пожертвування 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пожертва — ПОЖЕ́РТВА, и, ж. Дарунок, внесок у вигляді грошей або яких-небудь речей на користь якоїсь особи, установи; пожертвування (у 2 знач.). Разом із заводськими дівчатами Франка пішла збирати пожертву на політв'язнів (С. Чорнобривець). Словник української мови у 20 томах
  5. пожертва — МИ́ЛОСТИНЯ (пожертвування жебракові, біднякові), ПОДАЯ́ННЯ, МИ́ЛОСТИНА заст., ПРОСТИ́БІ (ПРОСТИ́БІГ) діал. — Я старець Божий, ясновельможний князю! Прошу милостині, Христа ради (І. Словник синонімів української мови
  6. пожертва — ПОЖЕ́РТВА, и, ж. Те саме, що поже́ртвування 2. Разом із заводськими дівчатами Франка пішла збирати пожертву на політв’язнів (Чорн., Визвол. земля, 1959, 83). Словник української мови в 11 томах