поза

(тіла) постава, положення, з. позитура; П. хизування.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поза — по́за 1 іменник жіночого роду положення тіла людини або тварини по́за 2 прийменник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. поза — I -и, ж. 1》 Положення тіла людини або тварини. || Положення, що його спеціально приймає той, кого малюють або фотографують. Прибирати позу. Патологічна поза — поза людини, яка спостерігається при деяких патологічних станах. 2》 Частина танцювального руху. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поза — Постава, вистать Словник чужослів Павло Штепа
  4. поза — ПО́ЗА¹, и, ж. 1. Положення тіла людини або тварини в певний момент. На лаві, в вигідній і мальовничій позі, розкинувся молодий циган (М. Коцюбинський); Навпроти широко відчинених задимлених дверей стояли вряд в урочистих позах ковалі (О. Словник української мови у 20 томах
  5. поза — поза: ◊ поза тим окрім цього, попри все (ср, ст): – Як ся маєш? – Як завше, багато роботи, а поза тим – ніц. Якось-то ма́ється (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. поза — по́за (франц. pose, від poser – класти, ставити) 1. Надана тілу постава умисно чи мимовільно. 2. Частина танцювального руху. 3. Переносно – хизування, нещира поведінка. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. поза — става́ти / ста́ти в по́зу (в пози́цію). Удавати з себе кого-небудь; приймати який-небудь вигляд, тон, щоб справити певне враження на когось. Фразеологічний словник української мови
  8. поза — I. ПО́ЗА (положення тіла людини або тварини у певний момент), ПОЗИ́ЦІЯ, ПОСТА́ВА, ПОЗИТУ́РА заст. Олена, що вважала нетактовним під час жалоби читати романи, зачитувалась тепер Біблією в поетичній позі (Ірина Вільде); Першого разу не міг уявити... Словник синонімів української мови
  9. поза — По́за, прийм. по́за, -зи; по́зи, поз Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. поза — ПО́ЗА¹, и, ж. 1. Положення тіла людини або тварини. На лаві, в вигідній і мальовничій позі, розкинувся молодий циган (Коцюб., І, 1955, 368); Навпроти широко відчинених задимлених дверей стояли вряд в урочистих позах ковалі (Гончар, III, 1959, 92)... Словник української мови в 11 томах
  11. поза — Поза пред. За. Поза гаєм, гаєм, гаєм зелененьким там дівчина брала льон дрібненький. Чуб. V. 447. Скрізь і перед нами і поза нами бреніють жіночі чіпки, чоловічі шапки, дівочі квітчані волошками голови. Г. Барв. 148. поза очі. За глаза. Се не поза очі люде кажуть, а в вічі. Г. Барв. 426. Словник української мови Грінченка