поквапний

Значення в інших словниках

1. поквапний — поква́пний прикметник Орфографічний словник української мови
2. поквапний — -а, -е. 1》 Схильний квапитися; який поспішає зробити щось; якому властива квапливість, поспішність; поквапливий. 2》 Сповнений квапливості; в якому виявляється квапливість; який відбувається, виконується, робиться квапливо, з поспіхом; поквапливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поквапний — ПОКВА́ПНИЙ, а, е. 1. Схильний квапитися; який поспішає зробити щось; якому властива квапливість, поспішність; поквапливий. – Угри не поквапні помагати нам, хоч і їм самим грозить та сама навала (І. Франко); Підлетів на змиленім коні поквапний джура (Я. Словник української мови у 20 томах
4. поквапний — КВАПЛИ́ВИЙ (про людину — схильний поспішати, який надто поспішає, хапається), ПОСПІ́ШЛИВИЙ, ПОКВА́ПЛИВИЙ, ПОКВА́ПНИЙ, СКВАПЛИ́ВИЙ, СКВА́ПНИЙ, ХАПЛИ́ВИЙ, ПОХА́ПЛИВИЙ, СПІ́ШНИЙ розм. Словник синонімів української мови
5. поквапний — Поква́пний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. поквапний — ПОКВА́ПНИЙ, а, е. 1. Схильний квапитися; який поспішає зробити щось; якому властива квапливість, поспішність; поквапливий. — Угри не поквапні помагати нам, хоч і їм самим грозить та сама навала (Фр. Словник української мови в 11 томах
7. поквапний — Поквапний, -а, -е Поспѣшный. Словник української мови Грінченка