покинений
(людьми) забутий, ЯК ІМ. покидько; (на самоті) самотній; (- хату) залишений, з. опущений; (- справу) занехаяний, занедбаний.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- покинений — поки́нений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- покинений — див. покинутий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- покинений — ПОКИ́НЕНИЙ див. поки́нутий. Словник української мови у 20 томах
- покинений — Поки́нений і частіше поки́нутий Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- покинений — ПОКИ́НЕНИЙ див. поки́нутий. Словник української мови в 11 томах