1. Словник синонімів Караванського

покидьки

мн., (сміття) покидь, послід, св. відходи; (їжі) недоїдки, рештки (рідкі) помиї; (хто) зб. непотріб, негідь, потолоч, од. покидьок, (вона) покидька.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покидьки — див. залишок; сміття Словник синонімів Вусика
  2. покидьки — -ів, мн. (одн. покидьок, -дька, ч.). 1》 Непридатні для використання, непотрібні залишки чого-небудь, мотлох, старі речі і т. ін. 2》 перен., зневажл. Морально розкладені люди, декласовані, злочинні елементи суспільства; непотріб, негідь, потолоч. || Уживається в значенні лайливого слова. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. покидьки — ПО́КИ́ДЬКИ, ів, мн. (одн. по́ки́дьок, дька, ч.). 1. Непридатні для використання, непотрібні залишки чого-небудь, мотлох, старі речі і т. ін. [Палажка:] А покажи лишень! [Тишко:] Та кажу ж вам, що утиль... Покидьок... [Палажка:] А куди ж ти його несеш? (Я. Словник української мови у 20 томах
  4. покидьки — Поки́дьки, -ків, -кам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. покидьки — ПО́КИ́ДЬКИ, ів, мн. (одн. по́ки́дьок, дька, ч.). 1. Непридатні для використання, непотрібні залишки чого-небудь, мотлох, старі речі і т. ін. [Палажка:] А покажи лишень! [Тишко:] Та кажу ж вам, що утиль… Покидьок… [Палажка:] А куди ж ти його несеш? (Мам. Словник української мови в 11 томах