1. Словник синонімів Караванського

полум'я

ВОГОНЬ, поет. жевриво; (боротьби) вир, круговерть; (любови) жар; (сердець) надхнення, наснага; поет. полумінь, пломінь.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полум'я — -я, с. 1》 Вогонь, що піднімається над предметом, який горить. || Світло від вогнища, пожежі і т. ін. 2》 Пара або газ, які виділяються деякими речовинами під час горіння і мають властивість світитися. || Спалах під час стрільби з вогнепальної зброї. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. полум'я — по́лум'я іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. полум'я — ПО́ЛУМ'Я, я, с. 1. Вогонь, що піднімається над предметом, який горить. Постояла, а потім сіла Коло огню і руки гріла На самім полум'ї (Т. Шевченко); Сусідова хата горіла, високе полум'я зносилося під небо (Ю. Яновський); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  4. полум'я — ВОГО́НЬ, ПО́ЛУМ'Я, ОГО́НЬ розм., ПО́ЛУМІННЯ рідше, ЖЕ́ВРИВО рідше, ПЛО́МІНЬ поет., заст., ПО́ЛУМІНЬ (ПО́ЛОМІНЬ) заст., ЖИ́ЖА дит., ОГЕ́НЬ діал., ЖАРІ́ННЯ діал. Моряк так пильно дивиться на полум'я, мовби заворожений видивом вогню (О. Словник синонімів української мови
  5. полум'я — По́лум'я, -м'я с. Пламя, полымя. А полум'я так з рота й паше, так і паше. Рудч. Ск. II. 31. ум. полум'ячко. Мил. 88. Словник української мови Грінченка