помиї

Значення в інших словниках

1. помиї — поми́ї множинний іменник Орфографічний словник української мови
2. помиї — помий і помиїв, мн. 1》 Вода від миття посуду з залишками їжі, рештками продуктів і т. ін. || Брудна вода після прання або миття чого-небудь. 2》 перен. Рідка недоброякісна несмачна страва. 3》 Стічні води. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. помиї — ПОМИ́Ї, и́й і и́їв, мн. 1. Вода від миття посуду з залишками їжі, рештками продуктів і т. ін. Кабан лає, що помий немає (Номис); На позаливаній долівці стояв цебер, повний помий (М. Коцюбинський); // Брудна вода після прання або миття чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
4. помиї — вилива́ти (ли́ти) / ви́лити поми́ї на кого, грубо. Ганьбити, заплямовувати кого-небудь, звинувачуючи в чомусь осудливому. Сам (Прудон) зажив собі слави, а сам не так уже й погано уживався з порядками Луї Філіпа і Гізо... Фразеологічний словник української мови
5. помиї — БУРДА́ розм. (каламутна, несмачна рідка страва або напій), БАЛАНДА́ розм., ПОМИ́Ї зневажл., ПІ́ЙЛО зневажл. Подали вечерю — якусь бурду з мерзлих буряків (Ю. Словник синонімів української мови
6. помиї — Поми́ї, -ми́й, -ми́ям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. помиї — ПОМИ́Ї, поми́й і поми́їв, мн. 1. Вода від миття посуду з залишками їжі, рештками продуктів і т. ін. Кабан лає, що помий немає (Номис, 1864, № 12720); На позаливаній долівці стояв цебер, повний помий (Коцюб. Словник української мови в 11 томах