1. Словник синонімів Караванського

поночі

пр., (як) темно; (де) у темряві, потемки, потемну; (коли) затемна.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поночі — по́ночі прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. поночі — Потемки, потемно (рідк.), потемну, потемці, притемком Фразеологічні синоніми: у потемках; у темряві (темноті) Словник синонімів Вусика
  3. поночі — присл. 1》 Темно. 2》 В темноті. До поночі — до темноти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поночі — ПО́НОЧІ, присл. 1. Темно. Увійшла я в ту гущавину, а там поночі, як уночі (І. Нечуй-Левицький); На селі де-не-де світиться по хатах, де поночі, собачня ґвалтує (А. Головко); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  5. поночі — ПО́НОЧІ (у темноті), ПО́ТЕМКИ розм., ПРИ́ТЕМКОМ розм., ПО́ТЕМНУ розм. Він попер у ніч.. до тої осоружної майстерні (чи вона хоч відчинена поночі..?) (О. Забужко); Гаїнка потемки познаходила в хаті вечерю, винесла, і вони сіли вечеряти на призьбі (Б. Словник синонімів української мови
  6. поночі — По́ночі, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. поночі — ПО́НОЧІ, присл. 1. Темно. Увійшла я в ту гущавину, а там поночі, як уночі (Н.-Лев., III, 1956, 266); На селі де-не-де світиться по хатах, де поночі, собачня гвалтує (Головко, II, 1957, 326); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  8. поночі — По́ночі нар. 1) Впотьмахъ. Святий та божий! свічки поїв, а поночі сидить. Ном. № 176. Поночі ходиш, що вже ся темніє. Чуб. V. 69. 2) Темно. Та й поночі! Не вздриш нічогісінько, хоч око виколи. Кобел. у. На вечір сонце повернуло, поночі йти, — буду коло вас ночувать. Рудч. Ск. І. 211. Словник української мови Грінченка