попідтинню
пр., попід тинами, на вулиці; П. без притулку <�хати, догляду>.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- попідтинню — попідти́нню прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- попідтинню — присл., розм. 1》 Під тинами; на вулиці. 2》 перен. Без притулку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- попідтинню — ПОПІДТИ́ННЮ, присл., розм. 1. Під тинами; на вулиці. – Ходім же, Карпе, попідтинню, щоб мати не бачила (Панас Мирний); Ось прозвучали струни; попідтинню просту, сліпу кобзарську пісню чуть (І. Муратов); * Образно. Думи мої.., В Україну ідіть, діти!... Словник української мови у 20 томах
- попідтинню — тиня́тися попідти́нню (по́під тина́ми). Не мати власного житла, притулку; жебракувати. Пішла тинятись попідтинню, Аж поки, поки не дійшла Аж до Голгофи (Т. Шевченко); — А все, кажу, шкода дівки. Пропаде ні за цапову душу! Почне тинятися попід тинами, на ногах зогниє (Панас Мирний). Фразеологічний словник української мови
- попідтинню — Попідти́нню, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- попідтинню — ПОПІДТИ́ННЮ, присл., розм. 1. Під тинами; на вулиці. — Ходім же, Карпе, попідтинню, щоб мати не бачила (Мирний, І, 1954, 245); Ось прозвучали струни; попідтинню просту, сліпу кобзарську пісню чуть (Мур., Багаття, 1940, 22); *Образно. Думи мої.. Словник української мови в 11 томах
- попідтинню — Попідти́нню нар. Подъ плетнемъ, подъ заборомъ. Шевч. Словник української мови Грінченка