порожньо

пр., пусто, голо; безлюдно; П. нецікаво, нудно; (в серці) самотньо.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

порожньо — по́рожньо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
порожньо — див. безлюдно Словник синонімів Вусика
порожньо — присудк. сл. Нічим не заповнено, нічого немає. || Нікого немає; безлюдно. || розм. Про брак грошей, майна в кого-небудь. || перен. Про відчуття самотності або душевної спустошеності. Порожньо на душі. Великий тлумачний словник сучасної мови
порожньо — ПО́РОЖНЬО, пред. Нічим не заповнено, нічого немає. – Скрізь голо, порожньо! Ні на чому очей спинити! Садок тільки що вилазить з землі, а верби в березі над течією ще стримлять, мов позабивані кілки (І. Словник української мови у 20 томах
порожньо — по́рожньо в голові́ (у ло́бі) в кого і без додатка. 1. Хто-небудь не може думати про щось, зосередитися на чомусь, згадати щось (від перевтоми, душевного спустошення і т. ін.). (Олена (здавлює голову руками):) Що таке? Де я? Мозок висох! .. Фразеологічний словник української мови
порожньо — По́рожньо, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
порожньо — ПО́РОЖНЬО, присудк. сл. Нічим не заповнено, нічого немає. — Скрізь голо, порожньо! Ні на чому очей спинити! Садок тільки що вилазить з землі, а верби в березі над течією ще стримлять, мов позабивані кілки (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах