постання

Виникнення, поява, утворення, (з руїн) воскресіння; (мови) походження.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. постання — поста́ння іменник середнього роду виникнення Орфографічний словник української мови
  2. постання — -я, с. 1》 Дія за знач. постати I. 2》 Походження. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. постання — ПОСТА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. поста́ти¹. Адже Україна ще віддавна, з часу постання життя на євразійському суходолі, була місцем схрещення шляхів не лише з варягів у греки, а й з германців, романців та саксів у монголи, турки та інди (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. постання — ПОХО́ДЖЕННЯ (виникнення, утворення, поява чогось як наслідок якихось подій, процесів, явищ і т. ін.), ПОСТАННЯ́ рідше, ГЕНЕ́ЗИС книжн., ГЕНЕ́ЗА книжн. Словник синонімів української мови
  5. постання — ПОСТА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. поста́ти¹. Адже Україна ще віддавна, з часу постання життя на євразійському суходолі, була місцем схрещення шляхів не лише з варягів у греки, а й з германців, романців та саксів у монголи, турки та інди (Смолич, Мир.. Словник української мови в 11 томах