прибічник
ПРИХИЛЬНИК; (поплентач) ПОСІПАКА.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прибічник — прибі́чник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- прибічник — див. спільник Словник синонімів Вусика
- прибічник — -а, ч. 1》 Той, хто підтримує, захищає кого-, що-небудь, поділяє чиїсь погляди і т. ін.; послідовник, прихильник. || зневажл. Те саме, що посіпака. 2》 заст. Наближена, довірена особа. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прибічник — ПРИБІ́ЧНИК, а, ч. 1. Той, хто підтримує, захищає кого-, що-небудь, поділяє чиїсь погляди і т. ін.; послідовник, прихильник. Я ваш добродій і прибічник, Даю всі вольності (В. Самійленко); Кореспонденти, недавні прибічники, .. Словник української мови у 20 томах
- прибічник — ПОСЛІДО́ВНИК (той, хто наслідує когось, щось, іде за чиїмсь прикладом), ПРОДО́ВЖУВАЧ, НАСЛІ́ДУВАЧ, ПРИБІ́ЧНИК, ПРИХИ́ЛЬНИК, АПО́СТОЛ книжн., АДЕ́ПТ книжн. Словник синонімів української мови
- прибічник — Прибі́чник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- прибічник — ПРИБІ́ЧНИК, а, ч. 1. Той, хто підтримує, захищає кого-, що-небудь, поділяє чиїсь погляди і т. ін. ; послідовник, прихильник. Я ваш добродій і прибічник, Даю всі вольності (Сам., І, 1958, 229); Кореспонденти, недавні прибічники, .. Словник української мови в 11 томах
- прибічник — Прибічник, -ка м. Приближенный чей, помощникъ. Я це прибув з наказом від громади шукати в князя вірної поради: його прибічники нас упевняли, щоб ми від його тільки гасла ждали. К. ЦН. 249. Словник української мови Грінченка